Події

Міжнародна співпраця у проекті IRNet

У квітні-травні 2016 року учасники проекту IRNet вкотре зібралися в Університеті Грінченка. Результатом плідної співпраці став посібник "Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету", у якому автори поділилися досвідом застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті на прикладах Польщі, Чехії, Словакії та України.

Представники міжнародної делегації висловили свої враження про цьогорічну діяльність проекту IRNet та зазначили наскільки важливо запозичувати методики різних країн та адаптувати їх для свого навчального процесу. Такий культурно-освітній обмін сприяє збагаченню і розвитку освітніх технологій та навчального процесу загалом.

 



 

Проект IRNet реалізується за підтримки Сьомої рамкової програми (FP7) Європейської Комісії. Проект має на меті впровадити міждисциплінарну спільну програму обмінів для наукового пошуку та розвитку нових технік, які можуть бути використані в педагогічній науці у галузі ІКТ-інструментів, дистанційного навчання та міжкультурних компетенцій в ЄС (Польща, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Словаччина) та третіх країнах (Австралія, Росія, Україна). Програма зміцнить вже існуючу співпрацю та сприятиме започаткування нових наукових контактів через двосторонні відрядження науковців. Координатор проекту від Університету Грінченка – Морзе Наталія Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, проректор з інформатизації навчально-наукової та управлінської діяльності. Деталі за посиланням: http://irnet.kubg.edu.ua/

 

«Феномен міста: вітчизняний та зарубіжний досвід»

Під час проведення Фестивалю науки в Університеті Грінченка відбувся Всеукраїнський науковий колоквіум. Обговорено питання розвитку міста, як цивілізаційного центру. Порушувалися проблеми міста, пов’язані з його культурно-семантичним феноменом. Окреслювалася роль мегаполісів в системі адміністративно-територіального устрою. Аналізувалося значення великих міст, як майданчиків для діалогу культур, тощо.

«Це той дискусійний майданчик, де науковці всіх рангів, починаючи від студента - закінчуючи доктором наук, професором можуть знайти спільну точку дотику в науковій проблемі», говорить доктор історичних наук, професор - Оксана Салата.

 «Київський університет імені Бориса Грінченка – в авангарді проведення подібних заходів: семінарів, колоквіумів, конференцій. Молодь має змогу не тільки обговорювати в просторі власної групи наукові питання, але й за межами свого рідного університету», каже представник Університету Зелена Гура, Польща – Карен Нікіфіров.

«Використання міждисциплінарного підходу є родзинкою форуму і він дає можливість подивитися на питання міста набагато глибше та якісніше», - зауважив доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського Національного університету ім. О.Довженка – Ярослав Гирич

 

До участі у науковому колоквіумі були запрошені студенти та науковці Київського університету імені Бориса Грінченка, Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

У рамках наукового колоквіуму визначено та нагороджено переможців конкурсу «Київ і кияни очима студентської молоді», який тривав впродовж останнього місяця. А значить досягнуто головної мети - популяризовано столицю України та залучено студентську молодь до творчого осмислення багатогранного світу Києва. Учасникам пропонувалася мовою фотографії висловити любов до столиці.

А ось і переможці конкурсу:

           І місце – Башлакова Мар’яна, студентка Гуманітарного   Інституту

           ІІ – Вітковський Денис, студент Інституту суспільства

           ІІІ – Миронов Денис, студент Гуманітарного Інституту

 

 

 

 

 

Зустріч студентів з Миколою Слюсаревським

В рамках Фестивалю науки кафедра української мови організувала студентську науково-практичну конференцію "Мовна особистість сучасного дослідника". Головним гостем заходу став Микола Слюсаревський - поет, кандидат психологічних наук, заслужений працівник освіти України. Разом зі студентами-філологами різних курсів та викладачами кафедри відбулось обговорення збірки Миколи Слюсаревського "Не втративши лиця". Поет читав власні вірші на актуальні теми, зокрема громадянські, а студенти ставили запитання про те, яким же повинен бути сучасний поет, його представлення широкій публіці, тематика творів та, основне, - мовна особистість. 

 

УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА: ДЖЕРЕЛА, ПОСТАТІ, ЯВИЩА

 17 травня Інститут суспільства Університету Грінченка відкрив двері учасникам Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. З гарного колись починання вона стала традиційною. Тож, проходить вже впяте.

«Мета конференції – сприяти науковим дослідженням молоді у сфері історичних знань в соціокультурному контексті. Важливо також виявити процес становлення України, як держави крізь призму ключових історичних подій…», - наголошує доцент кафедри історії України Університету Грінченка Ольга Тарасенко.

«Київ в житті та діяльності Михайла Сергійовича Грушевського» - такою була тема пленарного засідання. Його провела Наталія Баранова, доцент кафедри історії України Університету Грінченка.

Розглянуті теми – це власний погляд студентів-істориків на події в історії власного народу, які у ту, чи іншу епоху були визначальними. Участь у конференції взяли представники 8 вищих навчальних закладів України з Чернігова, Черкас, Глухова, Ніжина, Дніпропетровська, Переяслав-Хмельницького, Кіровограда, Житомира. Кожен з 65-ти студентів безперечно зробив свій внесок у розвиток науки на основі дослідження історії України.

Своїми враженнями від конференції діляться студенти різних вишів.

       

        

Нагадаємо, що найзмістовніші доповіді будуть опубліковані у студентському електронному журналі «Студентські пошуки».

МОДА ЯК ЗАСІБ САМОВИРАЖЕННЯ - ФОРМА, ЗМІСТ, ЕМОЦІЯ

У рамках проведення Фестивалю науки, кафедра дизайну Інституту мистецтв ініціювала проведення відкритої лекції доктора мистецтвознавства Тетяни Кротової «Європейські традиції та національне самовираження в українській моді другої половини XIХ початку ХХ ст».

 

Пані Кротова поділилася зі студентами особистим досвідом знайомства з класичним костюмом і своїм захопленням історією європейської та української моди. Компаративістика у моді напрочуд важливий напрям для розуміння національних ідентичностей, що сформували головні особливості світової моди.

 

Існують різні регіональні концепції класичного костюму. Наприклад, англійська традиція у класиці - це туманний Альбіон, тобто теплі тканини, англійське сукно. Італійський концепт класики зовсім інший - легкі тканини, крій bella figura. Американська традиція костюму надає перевагу зручності, багатофункціональності одягу. А в українців головною є триєдність форми, змісту та емоції - це справжня сутність українського костюму.

 

Тетяна Кротова, доктор мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв зазначає, що українські дизайнери долають кордони, наприклад, Вікторія Кін (Vita Kin) або ж Оксана Караванська (Karavanskа), які представляли Україну у Мілані.

 

Світові бренди також неабияк цікавляться українськими народними мотивами. Італійській Будинок моди Valentino презентував на Тижні моди Haute Couture у Парижі колекцію з елементами народного одягу Східної Європи та вивів на подіум моделей у вишиванках і жупанах. Будинок моди Gucci теж зацікавився українським етно - візерунками гуцульських писанок.

 

Тож пані Тетяна вважає, що традиційний класичний народний одяг ніколи не втрачає своєї актуальності, головне вміти його стилізувати, прилаштувати до сучасних обставин і гідно представити на загал.

Олександр Крижанівський, доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв вважає, що національне самовираження і європейські традиції це те, що нам сьогодні треба осмислити. Український традиційний стрій - це не просто костюм, а жива спадщина, яка передається з покоління у покоління не лише для збереження, а й для примноження, - і тут починається самоідентифікація та самовираження.

На думку Катерини Карпенко, студентки І курсу напряму "Дизайн" Інституту мистецтв, для того щоб виглядати модно необхідно дотримуватись трьох головних принципів: комфорт, яскравість, мінімалізм.

 

Валентина Коцюба

ЛІТЕРАТУРА ЯК ХУДОЖНІЙ КОМУНІКАТОР

В рамках проведення Фестивалю науки, кафедра української літератури і компаративістики Гуманітарного інституту провела дискусію щодо ролі і місця художньої літератури в інтермедіальному вимірі. Обговорено питання наукового та емоційно-естетичне сприйняття літератури, поглиблення полікультурної компетентності та розуміння специфіки літератури в царині мистецтв.

 

Творча зустріч та науково-практичні презентації студентських проектів порушували тематику українського поетичного кіноматографу, музично-вокальних версій віршів Л. Костенко та В. Cтуса.

 

 

Учасникам зібрання свій талант продемонстрував майстер вишивки, автор «Вишитого Кобзаря» Іван Рябчук. Спочатку Іван Іванович вишив портрет Тараса Шевченка і вірш «Заповіт». Далі на полотні зявився вірш «Думи мої», згодом– «Тече вода». Нині в доробку автора понад сорок вишитих поезій з «Кобзаря» Тараса Шевченка. Ці роботи обрамлені оригінальними орнаментами і мереживом.

 

 

«Чоловіків, які вишивають, не так уже й мало. Але я не знаю чоловіка чи жінку, які б вишили в такій кількості поезії Кобзаря» - говорить директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський.

 

 

 

 

 

 

ІНТЕЛЕКТ ТА СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ

В рамках Фестивалю науки Університету Грінченка кафедра реклами та зв'язків з громадськістю Гуманітарного інституту провела круглий стіл з питань соціальних комунікацій у сучасній Україні. Зокрема представлено можливості інфоресурсу Фонду Президентів України. Також презентовано можливості професійної комунікації на платформі Української бібліотечної асоціації.

Людмила Галаган, директор Фонду Президентів України НБУ ім. Вернадського вважає, що у першу чергу до дискусії про проблеми соціальних комунікацій слід залучати студентів, молодь. Бо саме молоді люди можуть тверезо оцінити сучасні виклики, які стоять перед науковцями.

Оксана Бояринова, голова Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації зазначає, що сучасна бібліотека - це майданчик для обміну досвідом між фахівцями, а також можливість культурного та інформаційного збагачення для користувачів бібліотеки.


Олена Воскобойнікова-Гузєва, професор кафедри реклами та зв'язків з громадськістю вважає, що особистий успіх кожної людини залежить саме від уміння якісно та ефективно комунікувати. Тому питання соціальної комунікації у сучасній Україні більш ніж актуальне.

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події