Події

ЗЛІПИ ЖІНКУ СВОЄЇ МРІЇ

В трипільській культурі саме жінка мала повне право питати «хто в домі господиня?» і гупати кулаком по столу. Матріархат трипільського життя знаходив втілення не лише в побуті та віросповіданні, а й у мистецтві. Як приклад – статуетки жіночих фігур із глини, поширені на всіх територіях, де були поселення трипільців. Саме такі вироби і робили учасники майстер-класу з «Виготовлення реплік статуеток трипільської культури», який проходив в рамках Грінченківської декади. Дослідниця давнини Марія Відейко навчала учасників азам робити з глиною та ділилася досвідом археолога.

1712123 lipka 01


Досі достеменно не відомо для чого робили такі фігурки і яке значення вони несли. Були вони оберегом від злих духів чи прикрасою оселі? Дитячою іграшкою чи втіленням образів богині родючості? Статуетка зображувала оголену жінку. Зображення було анатомічно правдивим, з усіма подробицями жіночого тіла, а своєрідний одяг - це символічні малюнки. Крім іншого, за такими статуетками легко визначити стандарти жіночої краси у різні часи існування трипільської культури. Але на майстер-класі і не йшлося про обмеження за параметрами, формами стегон та розміром грудей. Кожен створював свій, власний ідеальний образ.

1712123 lipka 02

І незважаючи на те, що для нас це був перший досвід роботи із глиною, впорався кожен. Коли остання трипільчанка була доліплена і останні штрихи-символи на тілі домальовані, учасники майстер-класу могли вирішити: забрати її додому, розмалювати фарбами і просто покрити лаком чи дати майстрині для випалювання. От тільки після того як почули, що фігурка може просто-напросто вибухнути в печі, якщо між детальками є хоч трохи повітря, всі почали пакувати творіння «з собою».

1712123 lipka 03


Тренер зазначає, що трипільці ліпили статуетки за такою ж технікою.Такі подробиці під час розкопок дізнаються археологи завдяки лініям зламу керамічних виробів. Трипільці будували житло з дерева та глини. Через певний час життя в цих будинках поселенці спалювали помешкання і переходили на нове місце. А всі побутові надбання – посуд, начиння, прикраси залишалися в будинках. Саме тому не лише археологи, але й звичайні люди знаходять унікальні вироби тих часів просто в себе на городі, не знаючи їх цінності. Бувало в українських селах з трипільської миски годували собаку…

1712123 lipka 04


На жаль, окрім того що розкопки досить затратний процес, ще й не кожен фермер хоче пускати археологів. На полях біля сіл Шевченкове, Вільшанка і Копачів, що в Обухівському районі, складно проводити розкопки в теплу пору року, оскільки там висівають сою. Марія Відейко розповідає, що фермери села Копачів також проти археологічних пошуків. А саме там під час рятувальних розкопок в 2008 році знайшли багато унікальних речей. Батьки пані Марії, які все життя займаються Трипіллям, нічого подібного доти не зустрічали. «З часів Хвойки, який відкрив Трипільську культуру, таких знахідок ще не було, - зазначає археолог. - У настільки відмінному стані: збереженості, цілісності та кількості. Це декілька біноклів, миски, горщики, інші глиняні вироби. І зараз їх можна побачити в Трипільському обласному музеї, а також в музеї Копачова».

1712123 lipka 05

Попри складнощі, які стоять перед археологами, для учасників майстер-класу трипільська культура стала трохи ближчою. Навіть житиме тепер у них вдома. Ну, а в мене на згадку залишаться ці фотографії і нові знання про унікальну культуру наших предків.


Підготувала Марічка Ярмола

 

АРТ-ТЕРАПІЯ – СПОСІБ ЗУСТРІТИСЬ З СОБОЮ

У бескінечному циклі «дім – навчання – робота – дім» не вистачає сил для здобуття гармонії. Але озброївшись пензлем і папером, лише за декілька хвилин можна виправити ситуацію. «Здійснити подорож углиб себе для пошуку ресурсів», - так описує арт-терапію Оксана Краєва, старший викладач кафедри практичної психології Університету Грінченка.

11.12.2017 img 1 

11.12.2017 img 2

 

Саме таку подорож углиб душі я і здійснила на практикумі з арт-терапії, що проходив у рамках Грінченківської декади. Від початку йшла туди із насторогою. Чи можуть якісь там малюночки допомогти гармонізувати себе - виконати всю роботу, встигати із навчанням та ще й хоча б інколи відпочивати? Відкрила двері і першим побаченим стала посмішку викладача. Далі заходили студенти і, як не дивно, педагоги університету. Але жодної напруги у спілкуванні не було.

11.12.2017 img 4

 

11.12.2017 img 5

М’якенький грибочок переходив із рук в руки. «Хочу навчитися новому», «Хочу відкрити таємницю психологічних технік», «Хочу відпочити». У кожного присутнього було своє бажання. І про все це ми розповідали під звуки чарівного лісу. Якось незвично було серед урбану насолоджуватись пташиним співом і шелестом листя.

11.12.2017 img 6

Закрили очі і потрапили у світ релаксу. Ніжний жіночий голос відкривав перед нами галявинку, храм, старезного мудреця, що знав відповіді на усі питання. А в його коморі були цілі склади ресурсів: тут і кохання, і доброта, і спокій. Можна попросити що заманеться. Ось і користувалися ми щедрістю дідуся.

11.12.2017 img 8

Повернувшись у затишок аудиторії, взяли пензлі та олівці і розмалювали свою карту ресурсів. Кожен виводив на папері те, що підказувала душа. Байдуже, який з кого художник. Я вмістила у неї час та мрію, адже першого мені постійно не вистачає, а друге – це те, заради чого я взагалі живу, навчаюсь, працюю.

11.12.2017 img 9


І, звичайно ж, не обійшлось без створення мандали – це такий сакральний символ, у який можна вкласти будь -який необхідний вам сенс. Учасники майстер-класу з арт-терапії взялися за цю роботу з неймовірною цікавістю, виводили кружечок, квіти, дерева, очі. Потім, об’єднавшись, створи єдину систему ресурсів.

11.12.2017 img 10

 

11.12.2017 img 11

І на завершення кожен побажав присутнім те, що хотів би отримати сам. Таким чином створили цілу «павутинку» щасливих бажань.

11.12.2017 img 12

У постійному русі дуже мало приділяється уваги моральному стану людини. Проте саме він стає вирішальним у житті. Півтори години, що тривав практикум, пройшли дуже швидко, але змусили замислитись над важливими речами, такими як спокій, гармонія і рівновага.

Підготувала Альбіна Гайдаш

МАЛЮВАННЯ НА ВОДІ. ТАЄМНИЦЯ ЕБРУ

Як малювати на… воді. Ви не пробували? Штука ця дуже непроста, адже треба змішати зовсім різні стихії – воду та фарби. Секретами цього унікального мистецтва з чудернацькою назвою ебру ділилася Семіх Кая – викладач східних мов та перекладу Університету Грінченка. Виявляється, що основна складність у тому, щоб фарба трималася на воді і не розпливалася, поки не зроблять відтиск на папері. Фішка в тому, щоб збільшити в’язкість води. На майстер-класі, який проходив у рамках Дня Університету Грінченка, ми таки дізналися основний секрет ебру! У воду додають звичайний клейстер. Саме він загущує рідину і дозволяє з’єднати дві діючі речовини таїнства.

 

171207 abru 01


Саме мистецтво такого малювання народилося в на Сході, але особливого розквіту досягло в Туреччині. Краса цієї техніки в тому, що навіть недосвідчена людина може створити справжні шедеври на водній гладі. При роботі зазвичай використовують щіточки тільки з натурального дерева і кінського волосся. Майстриня каже, що фарби також особливі.Техніку можна застосовувати й на шкірі, адже вона дуже давня. Закінчивши малюнок, пані Семіх притиснула до поверхні аркуш паперу і наголосила, що папір має бути щільним аби не розмок.

 

171207 abru 02


І от неймовірний результат – чудернацьке змішання фарб. Ебру у всій своїй красі поєднання імпровізу та витонченої технології. А окрім задоволення творення, ми отримуємо можливість потім милуватися твором та розчитувати цей візерунок кожен по-своєму.
А як це було на нашому майстер-класі, дивіться далі в вчіться! Це зовсім не складно! Чи так складно))

Підготували Катерина Веселова та Анастасія Срібна.

ДИТЯЧІ ІГРИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

Ігри можуть дуже багато – найчастіше ми бачимо в них лише спосіб розважитися, але насправді це прекрасний метод, наприклад, виведення із депресії, головне правильно обрати гру. Саме таку форму роботи продемонстрували представники кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи на майстер-класі "Створення просвітницьких та профілактичних настільних ігор", який проходив в рамках Дня Університету.

 

171207 img001

Кожен із нас у дитинстві полюбляв різноманітні ігри, адже це чудовий спосіб пізнати світ та спробувати знайти себе в ньому. На сьогодні саме ігри - одна з найефективніших форм просвітницької роботи з підлітками, також вона допомагає дітям розібратися з проблемами. Дуже важливо відверто поговорити про статеве виховання та сексуальну орієнтацію. А ще – про зовсім незручне - можливі захворювання та інфекції. Підлітки не завжди охоче розмовляють на такі теми. Це зазвичай пов’язано з особливостями пубертатного періоду. Тому фахівці соціальної сфери, зокрема педагоги, усе частіше звертаються до інтерактивних засобів спілкування. У грі всі учасники знаходяться на рівних умовах, мають можливість проявити себе, показати навички, знання та перш за все дізнатися щось нове та важливе.


Тренери зазначають, що особливо корисна така методика при роботі з вихованцями притулків та підлітків з виправних колоній. Діти не мали належного виховання та обізнаності у вирішенні певних питань. Саме це, на думку фахівців, і призвело до невтішних наслідків. Відтак соціальні працівники за допомогою настільних ігор залучають дітей до командної роботи, спонукають до вивчення нової інформації та, аналізуючи поведінку, підбирають найефективніші методи корегування психічного здоров'я.
Учасників поділили на три групи, щоб у кожного була можливість детальніше ознайомитися з великою кількістю методик та ігор. Кожен з представлених проектів - авторський. Їх розробили фахівці та студенти Інституту людини. А ще до розробки гри «Галопом по Європах» долучилася Міжнародна організація з міграції. Учасники тренінгу були однаково задіяні у процесі, мали змогу потримати ігри в руках. Викладачі дуже доступно та цікаво розповіли про специфіку ігор. Окрім іншого, ми змогли на декілька годин повернутися у дитинство. І не дивлячись на те, що кожна група була обмежена у часі, усі встигли пограти та обмінятися думками та враженнями від майстер-класу.

171207 img003


Підготували Катерина Веселова та Поліна Бєдна.

НЕ ЛЯКАЙТЕСЯ ЗАПИТАННЯ «Do you speak English?»

День Університету відзначають по-різному: десь просто влаштовують концерти, а у нас – це ще й можливість дізнатися щось нове та поглибити знання. Майстер-класи – саме той спосіб! Один із них – «Англійська на 1-2-3» допоміг учасникам відшукати власну ефективну методику для вдосконалення іноземної. У четвер, 7 грудня 2017 року викладач та методист Юлія Турта знає як вчити англійську дуже просто, наче лі лічити до трьох.

171207 pic01

По-перше, учасники майстер-класу отримали невеликі розгортки для практичного використання. Хоча, ми переконані, що вони точно стануть у нагоді і надалі. Тут чимало базової лексики з ілюстраціями для кращого візуального сприйняття. Заняття було дуже динамічним і ми відразу застосовувалися вивчені слова на практиці. Учасники об’єднувалися у пари і спробували описати зовнішній вигляд і риси характеру свого співрозмовника англійською. Майстер-клас проходив у формі гри і нагадав нам не урок, а веселе розважальне шоу.

171207 pic02

Тема заняття - образ лідера як людини та знавця своєї справи. День Університету – це і день нашого патрона Бориса Грінченка. Хто як не уславлений лексикограф може надихнути на освоєння мови та на лідерське служіння. У кінці заходу ми створили власну модель особистості, яка здатна вести за собою інших. Основна умова – описати його саме англійською. Із цим завданням справилися абсолютно всі. Ті, у кого виникали складнощі у процесі написання, могли без остраху звернутися до викладача. Вона ж підбадьорювала, уточнювала, радила.

171207 pic03


Майстер-клас тривав майже три години, але час пролетів непомітно. Після нього на хвилі ентузіазму відразу захотілося взяти багато підручників, довідників, записатися на курси чи спікінг-клаби з носіями мови. Ми відчули, що основна мета заняття досягнута: викладачка довела, що процес вивчення англійської може бути приємним та захоплюючим, а не лише багатогодинним «зазубрюванням» слів. Все одно це не дієво, а іноді просто порожня трата часу. Віднині знаючи секрети, які ми вивідали на майстер-класі, можна англійську вивчити на 1-2-3.

 


Підготували Анжела Слюсаренко, Марина Шнайдер

 

ОГОЛОШУЄТЬСЯ МОВНИЙ ФЛЕШМОБ "НОСІЙ СЛОВА"

Записати свій улюблений вірш або прозовий твір українською закликає ректор Університету Грінченка Віктор Огнев'юк на День української писемності й мови 9 листопада. Мовний флешмоб #носійСлова допоможе підтримати українську мову, підкреслити її багатогранність і багатство та сприяти її популяризації. 

Закликаємо вас доєднатись до цієї акції і максимально поширити цю інформацію! А на День української писемності й мови записати свій відеоблог і розмістити на своїх сторінках у соцмережах з тегом  #носійСлова . Є нагода показати, що нас - носіїв і щирих шанувальників рідної української мови - багато!
Ми впевнені, що любов до нашої української мови не знає кордонів і меж, тож ласкаво просимо долучатися до цієї важливої акції!

ПЕРШОКУРСНИК - ЯКИЙ ВІН?

Щороку наприкінці жовтня Університет Грінченка вибухає від концентрації емоцій та драйву! Саме о цій порі першокурсники демонструють свої таланти - голосно заявляють: "Ось ми які!" Вчора ми побачили, які студенти Інституту журналістики. АстудіЯ запитала в першачків - який він - першокурсник-грінченківець і чим підрізняється від інших? Як показало опитування, найпопулярніша відповідь - "КРЕАТИВНИЙ"! Так, лише креативні студенти можуть влаштувати журналістський реп-баттл, прийом в мафіозну сім'ю та квест на виживання. А виживати дійсно довелося, оскільки фестиваль першокурсників Інституту журналістики випав на наймістичніший день року - Хеловін! Просто збіг? Не думаємо! Концерт вийшов до жаху оригінальним! Дивіться самі!

 

  

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події