Події

ЮРІЙ ШЕВЧУК: КВОТИ МОЖУТЬ ДОКОРІННО ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ

Знаний у світі український мовознавець Юрій Шевчук про те, як змінять ситуацію запроваджені квоти в телеефірі та як поводитиметься «п’ята колона» і до яких маніпулятивних дій вона вдаватиметься.

 

БАБИН ЯР: ДОЛІ І ПАМ’ЯТЬ

Бабин Яр, нині практично центр Києва, у роки Другої світової війни був далекою околицею міста. Під час німецько-фашистської окупації це урочище перетворилося на братську могилу десятків тисяч людей. Бабин Яр увійшов до світової історії через події 29 -30 вересня 1941 року, коли нацистські окупанти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Відтак це місце стало всесвітньовідомим символом Голокосту. Загалом же, під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках тут було проведено масові розстріли євреїв та ромів, радянських військовополонених, підпільників, членів ОУН. Точна кількість жертв залишається невідомою. Люди гинули цілими сім’ями і після завершення війни було важко встановити усі прізвища загиблих. Чимало з них не з’ясовані й понині. Чому вчать трагічні уроки історії? Чи може бути пам’ять про Голокост одним з інструментів виховання толерантної сучасної молоді? В руслі цих запитань і проходила розмова на Міжнародній молодіжній науковій конференції: «Бабин Яр – історія, трагедія, застереження». В рамках Фестивалю науки її організували Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kiew, Єврейський форум України та Київський університет імені Бориса Грінченка.

 

ЛАЙФХАК З СПОЖИВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ІГОРЯ КОРХОВОГО - ПРОСТО ДОДАЙ FACT CHECK

Новий проект студентів та викладачів Університету Грінченка "Поради ефективної комунікації" продовжує збирати корисні поради від фахових медіа-експертів. Цього разу досвідом роботи з інформацією та особливостями перевірки фактів на достовірність з Астудією поділився керівник проекту "Fact Check Ukraine" Ігор Корховий. Захід відбувся у рамках Фестивалю науки 2017.

 

 

 

У рамках Фестивалю науки 2017 в Університеті Грінченка, пан Ігор зустрівся зі студентами Факультету інформаційних технологій та управління. Під час зустрічі обговорювали питання маніпуляцій даними в сучасному українському інформаційному просторі та як молоді економісти, аналітики і менеджери можуть стати цьому на заваді. Перший інструмент яким слід користуватися - це фактчекінг.
Фактчекінг (англ. fact-checking) - перевірка тверджень на повноту, достовірність та наявність маніпуляцій у документах, виступах та публікаціях за допомогою Інтернету та різних інновацій. В США та Європі існує низка медіаорганізацій (
Factcheck.orgPolitifact.comFactCheckEU.org), які займаються перевіркою фактів, озвучених політиками, громадськими діячами, а також опублікованих в медіа. В Україні також є організації, що займаються перевіркою фактів, серед яких найзнаніші - це StopFake, FactCheck, VoxUkraine, Слово і Діло. Фактчекінг допомагає виховати в громадян критичне мислення, змусити політиків відповідати за свої слова та поліпшує якість політичної дискусії у суспільстві. 
Експерт зауважує, що більшість повідомлень потребує перевірки з доступних джерел, якими можуть послуговуватись не лише фахівці-медійники, а й звичайні користувачі. Ось перелік ресурсів, які допоможуть вам перевірити факти:
Доступ до правди - уніфікована платформа для надсилання електронних запитів розпорядникам інформації відповідно до Закону “Про доступ до публічної інформації”;
Державна служба статистики України;
Перелік джерел інформації від FactCheck;
105 відкритих реєстрів та баз даних;

Система публічних електронних закупівель ProZorro

Перевірені центри соціологічних досліджень (можна звірятись із базою псевдосоціологів від Texty.org.ua)
CIA World Fact Book.

МАЛОВІДОМІ ГРАНІ ВІДОМИХ ПОСТАТЕЙ

«Шістдесятники». Так називають тих, хто на межі часів «відлиги» та «застою» у своєму житті, думках і творчості виходив за усталені межі радянської ідеології. Переважна більшість – це літератори, журналісти, художники, музиканти, представники різних напрямків гуманітарної науки. На противагу уніфікованому на той час «ми» та естетиці соцреалізму, вони зверталися, передусім, до конкретної людини, до її запитів і потреб. Зрозуміло, що рух «шістдесятництва» був доволі неоднорідним і постаті, які асоціюються із цим процесом, також дуже різні – у політичних поглядах, устремліннях, врешті у своїй життєвій долі. Окреслити деякі творчі особистості тих часів і стало метою міждисциплінарного наукового колоквіуму: «Українська культура 60-х-70-х років, таємниці музеїв України». Студенти Університету Грінченка, спільно з викладачами, вивчали творчість представників «шістдесятництва» та авторів так званої «тихої поезії» 70-х років. Не обминули своєю увагою й учасників правозахисного руху. Результати досліджень було представлено в рамках Фестивалю науки 2017. Однією з особливостей пошукової роботи є те, що вона не обмежувалася вивченням загальновизнаного доробку митців. Наукові студентські команди прагнули копнути глибше і віднайти менш відомі грані у творчості цих відомих постатей.
#astudia #grinchenko #kubg #фестиваль_науки_2017

 

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЛІКТ ОЧИМА ІТАЛІЙЦЯ

Більшість людей в Італії переконані у тому, що війна в Україні завершилася. Вже два роки про неї практично не говорять. А значить, потрібно посилити інформаційну політику і не лише з боку України. На цьому наголосив італійський політолог, професор Університету Тренто Альберті Франческо. Він, спільно з групою вітчизняних аналітиків, взяв участь у дискусії щодо російсько-українського конфлікту як прояву «гібридної війни». Представницька розмова відбулася в Університеті Грінченка. За словами політолога з Італії, «гібридна війна» є принципово новим типом конфлікту. А зароджувався він ще у часи СРСР, коли народи тієї країни партійне керівництво прагнуло об’єднати у «єдину радянську спільноту» позбавляючи їх відчуття свого коріння. Однією з основних характеристик «гібридної війни» є те, що вона не має обмежень і охоплює усі сфери життя:політичну, економічну, соціальну. У кожній з них Росія має «своїх людей» і через них намагається здійснювати тиск на Україну – зауважив Альберті  Франческо. Таку думку поділяють також українські політологи та історики. Під час дискусії вони наголошували й на тому, що ця війна спрямована на руйнування національної ідентичності та нівелювання національної свідомості. В кінцевому результаті Росія прагне знищити українську державність, а наступним своїм кроком бачить зміну світового порядку. Тож головним завданням України нині є максимальна мобілізація зусиль на всіх напрямках – політичному, економічному, військовому. Вкрай важливо також серйозно вдосконалити інформаційну складову, яка б розвінчувала російські пропагандистські міфи. Варто зазначити, що ця дискусія проходила в рамках Фестивалю науки 2017.

 

ПЕРЕКОНАЙ МЕНЕ ЯКЩО ЗМОЖЕШ

Погодьтеся, гарна та аргументована промова цілком здатна розширити коло ваших друзів та однодумців.  Як її підготувати та виголосити так, аби переконати слухачів у своїй правоті, у тому, що саме ваша позиція вірна? Рекомендації щодо цього студентам коледжу Університету Грінченка дав доцент кафедри початкової освіти Педагогічного інституту Геннадій Бондаренко. Цей майстер-клас проходив у рамках   Фестивалю науки 2017.

 


Кажуть, що промова з метою переконування є однією з найскладніших риторичних вправ. У ході майстер-класу Геннадій Бондаренко ознайомив студентів Коледжу з формами ефективної комунікації, яка повинна переконати когось у чомусь. Ці форми, зокрема, стосуються нестандартних ситуацій у побутовому та професійному спілкуванні, техніки виголошення промови. А ця техніка складається з багатьох компонентів – з інтонування, тонального забарвлення слів, темпу мовлення, ритму промови, логічних та психологічних пауз. І ще існує чимало секретів, знаючи які людина може  переконувати інших.

 

ПОСОЛ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ В УКРАЇНІ ЛІ ЯНГ ГУ: «КРИЗА – ЦЕ ШАНС»

Як Республіці Корея буквально за кілька десятиліть вдалося вирватись зі списку найбідніших країн до світових економічних лідерів (ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності – 36,6 тисяч доларів, членство у «Великій двадцятці», 11 позиція у світі за розміром економіки, 4 місце у світі за обсягами експорту і 9 – торгівлі)?
Про «корейське диво» та недосліджений потенціал «українського дива» говорив під час відкритої лекції в Київський Університет Імені Бориса Грінченка Посол Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу.
Лекцію було присвячено 25 річниці двосторонніх взаємовідносин Республіки Корея та України.
Лі Янг Гу розповів про секрети корейського національного розвитку, серед яких – нове мислення, коли, наприклад, виклик чи проблема сприймаються як шанс.
Республіка Корея позиціонує себе в якості «Дива на річці Хан», тоді як Україну називають «Дивом на річці Дніпро».
Складові українського дива: лідерство в аерокосмічних технологіях та в сфері ІТ, розвинений агропромисловий сектор, вигідне географічне розташування та Угода про вільну торгівлю з ЄС. Ну й, звісно ж, людський потенціал.
Прагнення успіху, розвиток лідерства та здатність за 1 рік робити те, на що раніше йшло 10 – все це має дати поштовх розвитку і українське диво цілком може виявитись не таким уже й примарним. А дивуватиме світ уже нинішня молодь, яка поки що із захопленням слухає лекції про світові економічні дива.
#astudia #grinchenko #kubg #фестиваль_науки_2017

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події