ЄЛИЗАВЕТА САДУРСЬКА: “КАЗАТИ "ТАК" БУДЬ-ЯКИМ МОЖЛИВОСТЯМ!”

Талановита особистість з широким колом інтересів, торік Єлизавета успішно закінчила бакалаврат за напрямом “Видавнича справа та редагування”. Під час навчання вона отримувала іменну стипендію за академічні досягнення, перемагала у низці творчих конкурсів та писала успішні наукові роботи, а відтак здобула диплом з відзнакою.

 

Сьогодні Ліза продовжує навчання в магістратурі за напрямом “Контент продюсування цифрових медіапроєктів”, працює за фахом та реалізовує креативні ініціативи в навчанні та поза ним.

 

Про її мотивацію, ставлення до успіху та плани на майбутнє читайте у новому інтерв’ю з серії #ТВОРИТИ_ТА_ПЕРЕМАГАТИ.

 

Інтерв’ював  Віктор Ситник, студент V курсу Інституту журналістики (видавнича справа та редагування).

 

• Як мені видається, до видавничої справи приходять різними шляхами. Яким був твій і чи розглядала ти тоді інші варіанти?

 

Почну з другої частини запитання. Спершу два місяці я цілеспрямовано готувалася до вступу на архітектурний факультет. Передусім  розглядала “коефіцієнт” користі професії для людства, а вже потім – власні інтереси. Але десь за тиждень до вступу я дізналася про університет Грінченка: відвідала, закохалася і вирішила спробувати ще й туди… Ну і чесно сказала сама собі, що який з мене архітектор). Вступила на дизайн, з любові до творчості, та на видавничу, з любові до книг, і чомусь обрала саме останню.

 

• Дивлячись у минуле, я розумію, що перед вступом не мав жодного уявлення про видавничу справу... А як ти уявляла собі цю сферу діяльності тоді?

 

Чесно, ніяк… Теж толком про неї не чула до цього! Перше, що спало на думку: багато книг і я, я і багато книг – ідеально! А що там мало бути, лишалося загадкою). Єдине, що пам’ятаю, як під час екскурсії університетом хтось з викладачів сказав, що на дизайні мене навчать лише створювати продукт, а на видавничій – ще й продавати його.

 

• Як змінилося твоє ставлення до видавничої справи після стількох років навчання?

 

Виявляється, тут досить широке поле для реалізації. Видавнича справа вже не асоціюється в мене лише з підготовкою та випуском видань. Я маю дуже багато крутих можливостей, бо навчання за спеціальністю дало чимало знань з різних креативних індустрій.

 

• Що мотивує тебе продовжувати навчання в магістратурі? 

 

Як це не дивно, але передусім – викладачі! Круто, коли ти можеш спілкуватися з практиками професії, які вчать на реальних кейсах і власному кар'єрному досвіді, ще й готові поза дисциплінами допомагати з реалізацією ідей та проєктів. От справді, 80% вмотивованості підтримується саме ними, часом навіть забуваю про формальність певних процесів навчання і просто кайфую від нових знань!

 

• Плануєш йти далі та отримувати науковий ступінь?

 

Щодо цього поки рано щось казати… Якщо і йтиму, то перед цим зроблю паузу в навчанні, а вже тоді усвідомлено продовжу, але серйозно про це ще не замислювалася.

 

• Поговорімо про проєкти. Чим дивуватимеш на захисті магістерської роботи цьогоріч?

 

Танцювальним кіноперфомансом) Кажу ж, видавнича справа – дуже універсальна індустрія. Обожнюю танці та художню творчість, а тут така класна можливість це поєднати на спеціальності контент-продюсера!

 

• Що ми побачимо? Розкажи трохи детальніше

 

Танцювальну модерн-інтерпретацію твору Метерлінка "Синій птах”. Втім, оскільки постійно вводяться карантинні заходи, доцільніше візуалізувати її на екрані, а не лише на сцені. Над проєктом зі мною працює моя молода танцювальна команда @stalker_dance_team. Зараз вони вчаться комунікації, проявляють креативність, дізнаються, як це бути актором та режисером, і просто світяться від щастя. Тому, хоча готового продукту ще немає, сам перфоманс уже в дії!

 

• Під час навчання ти неодноразово практикувалася у великих видавничих компаніях. Які враження ти отримала від цієї роботи та як вона вплинула на твоє бачення індустрії?

 

Дуже суб'єктивно і лише власний досвід щодо великих видавництв: на жаль, студенти сьогодні їх не надто цікавлять. Видавнича справа й так у нелегкому становищі, тому мало хто ризикне довіритись знанням "недосвідчених" студентів, а може й варто було – тоді б процес модернізації та розвитку видавничої справи йшов би швидше і прогресивніше!

 

• Назви свої три головні навички у видавничій справі. Як університет вплинув на їх формування?

 

Гнучкість, мобільність, самоосвіта! Сфера гнучка, не має точних меж, тому й пристосовуєшся до реалій індустрії, про мобільність не буду й говорити – це одна з домінант нашого університету. Щодо останньої навички – в університеті навчили правильно обирати вектор і самостійно шукати потрібні знання для розвитку у сфері.

 

• Ти не назвала створення ілюстрацій та дизайн, хоча й маєш чималий досвід у цих сферах...

 

Якраз університет подарував навичку самостійно навчатися дизайну й створенню ілюстрацій, але аж ніяк цьому не навчив – все ж, фах трохи інший)

 

•  Тож ти плануєш працювати ілюстраторкою книжок чи вже працюєш?

 

Ще рік тому я справді мріяла бути ілюстраторкою, але зараз відчуваю, що оживляти ілюстрацію значно цікавіше і тому дуже сподіваюсь після кількох місяців практики піти вже у моушн-дизайн та анімацію!

 

Зараз я працюю частково за фахом: трохи з поліграфією, трохи з вебдизайном, трохи з ілюстрацією. Універсальність сьогодні – наше все!

 

• Певен, ти досягнеш своєї мети! До речі, про досягнення... Яку зі своїх студентських звитяг ти вважаєш головною?

 

Чесно, тяжко відповісти... Що в плані знань, що в плані роботи з новими програмами та комунікацією під час навчання – усе це виклики й щоразу, навіть коли зазнаю невдачі, я рада досвіду і тому, що ступила на нову сходинку.

 

• Тобто нагороди, грамоти, дипломи та, зрештою, іменна стипендія для тебе не досягнення?

 

Це радше приємні сюрпризи! З дитинства батьки привчали не ставитися до  оцінки чи перемоги як самоцілей, натомість кайфувати від процесу роботи над тим, що подобається або й не подобається, бо ж негативний досвід – теж досвід. 

 

Кожен конкурс був можливістю попрацювати над новим крутим проєктом, зібрати для нього команду. Бали, знову ж, були лише результатом і в певних моментах показували мій прогрес у дисципліні, особливо щодо англійської, коли через оцінювання ти бачиш, як зростає рівень володіння мовою.

 

• Тоді що для тебе успіх?

 

Поняття "успіх” – річ нестабільна. Сьогодні для мене успіх – це знайти баланс між роботою, відпочинком та часом на рідних і друзів, при цьому знову ж кайфувати від процесу в усіх трьох сферах!

 

• Знаю що нас читатимуть майбутні студенти-видавці. Що ти можеш порадити молодшим колегам?

 

Можливо це трохи банально, але – казати "так" будь-яким можливостям! Я живу за принципом "краще зробити та пошкодувати, ніж не зробити й пошкодувати ще більше" Тому треба експериментувати у своїй сфері, йти на контакт і не боятися падінь!