Події

БІБЛІОТЕКА ТА УНІВЕРСИТЕТ ЯК СПІЛЬНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ОСВІТИ

З нагоди Дня науки відділи інформаційно-бібліографічної діяльності і наукової реферативної та аналітичної інформації у сфері освіти Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського спільно з кафедрою історії та теорії педагогіки Університету Грінченка провели засідання на тему "Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку освіти і науки". Якщо простіше - учасники шукали рецепт ефективної взаємодії університету та бібліотеки як науково-дослідницьких установ.

  

Учасники зустрічі переконані, що бібліотека та університет -  є публічними платформами класичного знання - вони стратегічно пов'язані та взаємозалежні. Роль наукових бібліотек не варто недооцінювати, бо вони є інформаційними центрами розвитку освітянської галузі. Зокрема, науково-педагогічна бібліотека ім. Сухомлинського, займається не лише збереженням і розвитком педагогіко-психологічного фонду чи науково-дослідницькою роботою, а й спрямовує діяльність шкільних бібліотек, яких в Україні 18 тисяч.

 

На думку Людмили Хоружої, завідувача кафедри теорії та історії педагогіки Університету Грінченка, професора, доктора педагогічних наук,  співпраця бібліотеки та кафедри - це органічна потреба. Зокрема, пані Хоружа зазначає: "Ми постійно думаємо над тим, як змінювати зміст наших дисциплін, оновлювати літературу, які нові форми впроваджувати у навчальний процес. Цього можна досягти, якщо об'єднати зусилля не тільки з бібліотекою, яка є у нашому університеті, а взагалі з бібліотекою як науково-дослідницькою педагогічною установою".

 

У свою чергу директор Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського, професор, доктор педагогічних наук Лариса Березівська вважає, що головне завдання галузевої бібліотеки - це оперативне наближення користувача до необхідних джерел. Не менш важливою є культурно-просвітницька робота з аудиторією різних вікових груп.

 

 В Україні функціонує чотири наукові бібліотеки: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААНУ, Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника та Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О. Сухомлинського. Якщо говорити про  бібліотеку Сухомлинського, то вона галузева - науково-педагогічна. Дослідження її співробітників спрямовані на інформаційне забезпечення розвитку освіти та педагогічної науки в цілому. У такій бібліотеці концентрується галузева література, що зручно для фахівців саме означеної галузі. Зокрема, у бібліотеці Сухомлинського - 600 тисяч документів. Але з іншої сторони, таким бібліотекам складніше виживати в нинішніх умовах, бо грантодавців цікавлять більше публічні бібліотеки, а галузевими, науковими мають опікуватися університети та інші наукові інституції, до яких належать такі бібліотеки.

 

Науковці та викладачі не даремно зорганізували захід із назвою "Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку освіти і науки". Це своєрідний прецедент, спрямований залучити й інших учасників освітнього процесу до діалогу, а також можливість підвищити свою інформаційну культуру, познайомитись із різноманітною діяльністю бібліотеки зсередини.

 

Валентина Коцюба

ДИТЯЧИЙ ЗОРЕЦВІТ ОБОЛОНІ

   В Університеті Грінченка пройшла яскрава виставка «Від творчого вихователя – до творчої дитини». Експозицію було представлено в рамках фестивалю «Дитячий зорецвіт Оболоні». А головними героями цієї виставки були дітки наймолодшого дошкільного віку. Весь четвертий поверх головного корпусу був прикрашений роботами малечі та її вихователів. Були представлені різноманітні методики навчання та безліч майстер-класів. Працівники дошкільних навчальних закладів мали змогу обмінятися досвідом виховної роботи та представити власні авторські розробки. Це розмаїття вражало як дітей, так і їх батьків. А як це було, дивіться у нашому відео-звіті.

ГРІНЧЕНКО В ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ

В Університеті Грінченка триває процес оцифрування оригінальних творів українського письменника та педагога Бориса Грінченка, які були надані Національною історичною бібліотекою України.
"Впродовж багатьох років бібліотеки накопичували, зберігали і поширювали знання в суспільстві. Університетські бібліотеки активно розпочали оцифровувати свої наукові, культурні та історичні надбання. Осторонь цього процесу не залишилась і наша бібліотека, - стверджує директор бібліотеки Університету Грінченка Вікторія Зотова. - Бібліотека Університету Грінченка буде і надалі продовжувати співпрацю з Національною історичною бібліотекою в плані оцифрування творчої спадщини Бориса Грінченка. В планах бібліотеки також і оцифрування власних документів, які зберігаються в музеї нашого університету, зокрема, дитячої літератури, яку писав Грінченко для своїх дітей".

На сьогоднішній день оцифровано та розміщено на сайті Бібліотеки Університету Грінченка 6 книг Бориса Грінченка:
1) "Привітаннє Ганнї Барвінок" (1900 р.)
2) "Пысання" ІІ том (1905 р.)
3) "А.М. Кулишъ" (1901 р.)
4) "Миротворці. Жарт на одну дію" (1910 р.)
5) "Братства" (1907 р.)
6) "Оповидання про Євгена Гребінку" (1902 р.)
"Комп'ютерні технології допомагають зберегти документи, які не можна зараз дати на користування широкому загалу людей в оригіналі, тому що вони вже мають не той вигляд. Оцифрування дає змогу подивитися на матеріали, які неможливо взяти в руки", - наголошує Тамара Ростовцева, завідувач відділу інформаційних технологій бібліотеки.
Надалі планується оцифровувати не лише твори Бориса Дмитровича, а й оригінальні словники української мови та інші посібники, що були видані впродовж XX століття.

Нагадаємо, в листопаді 2016 року в Національній історичній бібліотеці України відбулося відкриття виставки "Мова - це глибина тисячоліть", на якій було представлено видання з фонду відділу депозитарного зберігання НІБУ, які розкривають теми з історії походження української мови і можуть бути об’єктом наукового інтересу для дослідників українського мовознавства, книгознавців, а також для широкого загалу. 

 

 

ЧОРНОБИЛЬ ЯК ВІДБИТОК КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ'ЯТІ

Напередодні 30-ої річниці Чорнобильської катастрофи у Національному музеї літератури України відкрилася фотодокументальна літературно-мистецька виставка "Чорнобиль: крізь об’єктив часу". В експозиції можна побачити художньо-емоційні, філософські образи, які допомагають глибше осмислити загальнолюдську трагедію минулого століття.

На виставці представлені знімки з фототеки Укрінформу,  Київської спілки журналістів та особистих фотоархівів. Авторів ряду знімків – Валерія Зуфарова, Ігоря Костіна, Івана Лисенка, Анатолія Піддубного, Володимир Репіка, Володимира Самохоцького – на превеликий сум, уже немає з нами… За кожним фото своя історія, епізод, особистість, момент часу і простору. Наприклад, фотографія Михайла Чернюка з майданчика, де варили дезактивуючу суміш для покриття землі та будівель. Через кілька днів після покривання суміш здирали і звозили у могильники. Цю операцію доводилося постійно повторювати, бо суміш сприяла зменшенню рівня радіації на декілька годин, а в деяких випадках, на декілька днів.

Всі ці унікальні фото змушують задуматися про  екологічні, соціальні, духовні збитки, завдані катастрофою, поміркувати над актуальними проблемами сьогодення.

Окрім того, виставку доповнює етнографічний матеріал втрачених давніх пам'яток Полісся. Також на виставці представлені твори відомих українських письменників, зокрема Ліни Костенко, Івана Драча, Бориса Олійника та інших. 

Гості виставки  -  ветерани-чорнобильці ділилися своїми спогадами та досвідом. Зокрема, дали поради як зберегти у колективній пам'яті трагедію Чорнобиля.

"Я думаю, що найголовніше - це духовність. Не треба розповідати як це відбувалося технічно, а саме через духовність, через переживання та співпереживання людей, які брали участь в ліквідації катастрофи, висвітлювали ті події, переживали їх", - каже Юрій Новиков, ліквідатор 1-ої категорії катастрофи на ЧАЕС. 

 

 "Зараз такий швидкоплинний час, і люди так нещадно нищать усе, що навколо них, тому ще невідомо чи людство матиме змогу через 100 років згадувати про Чорнобиль. Але для нас, для українців це страшна і важлива подія. Минуло 30 років, а ми нагадуємо про це щороку - етнографічними та літературними експозиціями, фотодокументальними виставками, різноманітними зустрічами", - поділилася Раїса Сеннікова, заступник директора з науково-освітньої роботи Національного музею літератури України.

 

 

Виставка організована Національним музеєм літератури України та Київською спілкою журналістів НСЖУ.

КОРОЛЕВИ КРАСИ ПО-ГРІНЧЕНКІВСЬКИ

   А ми продовжуємо доводити, що українські дівчата найвродливіші! Цього разу осередком краси став наш Університет. Конкурс «МІС Гуманітарного Інституту 2016» привернув справді величезну увагу. Можливо, і через те , що востаннє така подія відбулась аж у 2008 році.

   10 чарівних учасниць, повна зала глядачів, запальні танці від Grinchenko Crew – все це створило просто неймовірну атмосферу! Самі дівчата готувалися дуже старанно. Під наглядом координаторів, котрі були у кожної дівчини, конкурсантки створили неповторні, гармонійні та вишукані образи.

   А перемогу здобула Карина Ющенко! Ми її щиро вітаємо. Сама Карина розповіла, що тільки підтримка друзів та матері допомогла їй отримати горде звання «МІС Гуманітарного Інституту».

КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ 2016

Ангеліна Ломакіна, Руслана Костур

 

Книжковий Арсенал підкорює своїм розмахом! І, звісно ж, АстудіЯ не змогла лишитися осторонь цьогорічного VI міжнародного фестивалю, що проходить в Мистецькому Арсеналі з 21 по 24 квітня. 

Щороку у Книжковому Арсеналі беруть участь десятки популярних українських письменників і поетів, що традиційно представляють свої книги, проводять автограф-сесії, майстер-класи, лекції та читання на різні актуальні теми. Також на фестивалі представлені різноманітні виставки і майстер-класи з ілюстрації, виставка art book, майстерня текстового дизайну, друкарські майстерні, кафе мальованих історій та графічної прози, майданчик мистецького самвидаву.

Книжковий Арсенал розглядає книгу не лише як інтелектуальний продукт і атрибут сучасного стилю життя, але й як сферу для інновацій, що активно взаємодіє з іншими креативними індустріями.

Цьогорічний Книжковий Арсенал - це дебют для проекту "СловОпис" Університету Грінченка, який разом з видавництвом "АССА" представили серію видань "Прикрась життя українською" - альбоми наліпок з цікавими українськими словами, які допомагають легше та цікавіше вивчати мову змалечку. "Ми маємо багато гарних відгуків від вчителів, особливо початкових шкіл, тому що за допомогою таких наліпок можна створити, наприклад, індивідуальний словничок молодшого школяра - діти клеють наліпки зі словами у свої зошити і це робить процес навчання більш цікавим", - стверджує директор видавництва "АССА", Світлана Фельдман. 

  

 

НОВАТОРСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ

Зазвичай, слово «конференція» асоціюється з чимось нудним та складним. Але Всеукраїнська науково-практична конференція «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» розвіяла всі стереотипи. Її метою була популяризація наукових досліджень та демонстрації новітніх напрямів, підходів та методик у провідних галузях наукового знання. У рамках майстер-класів спікери не тільки розповідали, а й наочно демонстрували, як застосовувати отримані знання на практиці.

«Ліва та права півкулі функціонально різняться. Ліва півкуля допомагає нам розв’язувати конкретні задачі, вона є логічною і послідовною. Права півкуля – емоційна, образна, метафорична» - зазначила Ольга Кузьменко, завідувач НМЦ досліджень, наукових проектів та програм Університету Грінченка.

Також, на майстер-класах слухачі змогли визначитись з власними ресурсами емоційної сфери, ознайомилися із шляхом до опанування своїми емоціями.

Окрім цього учасники конференції дізналися про проведення наукових досліджень в соціальній сфері, моделювання особистої ефективності молодого науковця. Вони стали учасниками перформансу на майстер-класі Київського плейбек театру.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події