ДАЄШ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІ ТРЕНІНГИ АБІТУРІЄНТАМ-ЖУРНАЛІСТАМ!

Такої думки дотримуються й викладачі кафедри журналістики та нових медіа Університету Грінченка. І саме тому в рамках проекту "З Києвом і для Києва" вони ділилися основами медіаграмотності та безпеки зі школярами з ММШ "АБІТУРІЄНТ" та ІТА "ЮН-ПРЕС". Ознайомчо-освітня лекція швидко переросла в дискусію та тренінг. Обговорювали практичні аспекти комфортного існування в медіапросторі: як захиститися від фейкової інформації, протистояти вірусам та хакерським атакам. Адже запорука успішної роботи журналіста це не лише фізична, а й віртуальна безпека.

           Надія Іллюк, керівник ІТА "ЮН-ПРЕС"

УКРАЇНЦІ ОЧИМА ТУРКІВ

Чому для нас так важливо почути свою історію, розказану вустами іншої нації? На це питання відповіли нам десятки подорожніх, які в різні періоди історії побували на українських землях та описали їх. Серед них турецький мандрівник Мустафа Наїма.

Зусиллями програма імені Фулбрайта уславлена книга «Історія Наїми» вперше перекладена українською. Перед нами оживає турецький Південь України ХVI століття. Тоді наші предки святкували Новий Рік 21 березня. Тому організатори і обрали цей день датою презентації. Хроніка Наїми добре відбиває проблемні стосунки Османів з Кримським ханатом та воєнні осягнення українського козацтва.

Презентанти видання Олександр Галенко та Олесь Кульчинський обіцяють, що книга не буде складною для читача, оскільки перекладачі намагалися передати тонкощі османського наративу, його явні та приховані смисли.

Для українців вкрай важливо почути історію свого народу, розказану іноземцем. Завідувач центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Олександр Галенко запевняє, що після прочитання «Історії Наїми» ми знайдемо причини, для того щоб відчути прилив національної гордості.

«ПОРТРЕТ БІЙЦЯ» В ІНТЕР’ЄРІ…

Портрети бійців АТО опинилися в інтер’єрі… Будинку Офіцерів зусиллями фотографа та журналіста Вікторії Ясинської. Вона пліч-о-пліч з бійцями побувала на передовій, ловила кожен погляд, кожну емоцію. Більшість героїв знаходила самотужки в зоні бойових дій та в госпіталях. Дехто приходив сам, почувши від друзів про цей унікальний фотопроект. Роботи Вікторії не можна назвати просто фотографіями. Це – стрічка часу, яку своїми вчинками написали бійці АТО. Всі світлини виставки «Портрет бійця» мають історію, яку нам розповідають очі та рани героїв. Самі ж хлопці, які опинилися віч-на-віч зі своїми портретами на виставці, хочуть лише одного: аби люди не лицемірили, а подивилися в обличчя правді війни. Вони як ніхто знають – потрібно змінювати країну і не обов’язково на фронті, під обстрілами, а в тилу, починаючи з найменшого.

Під кожним фото – коротка історія бійця, але, пронизливий погляд набагато промовистіший. Та, мабуть, головним героєм виставки все ж стала… любов. Саме вона допомогла їм вижити під обстрілами, в лютий мороз, перенести нестачу найнеобхіднішого. Андрій Моруга каже, що тепло любові йому передали дитячі малюнки, надіслані на фронт.

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ. НОВІ ВИКЛИКИ

22 березня в Університеті Грінченка вперше проходили перші таємні вибори! Студенти обирали нового президента, а також членів студентського парламенту від всіх структурних підрозділів.

Все як під час справжніх виборів: кандидати подавали заяви, потім вони мали час на агітацію. Приміром, в Гуманітарному інституті діяли три виборчі округи - на першому та другому поверхах - Інститут журналістики, Інститут філології і факультет фізичного виховання, реабілітації та рекреації.

СТЕНДАП. У ПОШУКАХ «РЕПОРТЕРСЬКОЇ СТІЙКИ»…

Яка асоціація виникає у вас зі словом стендап? Шоу, в якому жартують та веселять публіку? Ні, журналістам не до жартів! Стендап, який починався з виступів коміків, нині важлива частина журналістських творів. Це «репортерська стійка», прийом при якому кореспондент з’являється в кадрі. Опинившись на локації, журналісту потрібно швидко зорієнтуватися і створити текст, який перенесе глядача на місце події, акцентує його увагу на якійсь цікавинці, заінтригує. Сьогодні студенти-журналісти відчули, наскільки це складно. Після лекції нашого викладача з «Телевиробництва» Мар’яни Ангелової тренувалися створювати стендапи в рідному університеті та на подвір’ї. Дивіться, що в нас вийшло.

Посвячені в таїну слова: літературно-мистецький конкурс «Березневі містерії»

Ще в середньовіччі люди захоплювалися містеріями  – театралізованим дійством на основі релігійних сюжетів та епічних героїв. Учасники ж цього конкурсу, який відбувся у стінах університету Грінченка, висловлювалися цілком сучасною мовою, але з великою фантазією та уявою. Саме тому, мабуть, і назвали організатори цей конкурс «Березневі містерії».

19 березня відбувся фінальний етап  цього змагання юних талантів. Презентувати свої твори змогли лише обрані. Цього року старшокласники  брали участь у двох секціях: літературна та журналістська творчість.

Організувала конкурс кафедра української літератури і компаративістики та кафедра журналістики і нових медіа.  Оцінювало конкурсантів та визначало переможців журі  -  Ольга Хамедова, Аліна Лісневська та Олена Росінська, а також представники студентства. 

Переможцем конкурсу у секції "Літературна творчість" стала Кароліна Шнурова (Спеціалізована школа № 96 з поглибленим вивченням російської мови ім. О.К.Антонова), а у секції «Журналістська творчість» Анастасія Ружанська (спеціалізована школа 125 Дніпровського району м. Київа). Студентське журі визначило переможця у номінації «Студентська зірочка». Нею стала Абдаллах Мейс (Спеціалізована школа № 112 ім. Тараса Шевченка м.Києва). 

Визначено найкращі студентські стартапи 2016!

  Щойно в Університеті Грінченка закінчилась Всеукраїнська студентська науково-практична конференція , у якій взяли участь 69 startup-проектів!

   Конференція розпочалася презентацією вже реалізованих проектів, зокрема своїми здобутками і досвідом з учасниками поділилися Ілля Філіпов, керівник платформи онлайн-курсів "EdEra" та Руслана Костур, ведуча і співзасновниця мультимедійного проекту "СловОпис", що популяризує українську мову. 

Щоб грамотно розподілити час, журі розділило учасників на дві секції: "Студентські інновації для підвищення якості освіти" та "Соціальний проект: від задуму до реалізації".  

 Комісії було дуже складно визначити переможців, адже всі претенденти запропонували оригінальні задуми. За результатами підрахунку балів з двох секцій були виділені такі проекти:

Дипломи третього ступеня у І секції отримали – Валентина Коцюба, Світлана Калантиренко, Дар’я Бабкова і Джастіна Нипорко з проектом «Неформальна медіаосвіта» та Катерина Сізоненко з проектом інтерактивної платформи «Teach.Time»;

Дипломи третього ступеня у ІІ секції отримали – Анастасія Приступа, Інна Шкарбан з проектом «Крок назустріч» - допомога в пошуку житла особам звільненим з установ виконання покарань та Дарія Савіч з дизайн-проектом ілюстративно-графічного оформлення книги за оповідками Григорія Данілевського «Біс на вечорницях»;

Дипломи другого ступеня у І секції отримали – Тетяна  Сараєва з проектом «Студентські інновації – крок у майбутнє» та Тит Андреєв з проектом «Молоді факультети як одна з форм профорієнтаційної роботи сучасних ВНЗ»;

Дипломи другого ступеня у ІІ секції отримали – Ангеліна Ломакіна з освітнім проектом «Help and Travel.Friends» та Оксана Доротюк з проектом «Мобільні ЗМІ для біженців та переселенців»;

Дипломи першого ступеня у І секції отримали – Юлія Огарь, Марія Іванюк з проектом «З наукою в кишені: мобільний додаток успішного студента»;

Дипломи першого ступеня у ІІ секції отримали – Валерія Воронько з проектом «Ляльки-персони: сучасний педагогічний підхід  до особистісного розвитку дітей з особливими освітніми потребами».

Нагадаємо, на студентській науково-практичній конференції учасники змогли продемонструвати свої startup-проекти, отримати конструктивну критику та поділитися досвідом з колегами. Маємо надію, що усі студентські доробки продовжать своє існування і будуть надалі доносити до світу такі важливі думки.