Події

Відкриття виставки арт-колажу «Вони прийшли»

 

Бути творцем – головне покликання людини. І творчість зазвичай починається з бажання якісно породжувати нові матеріальні та духовні цінності суспільства. Арт-колаж «Вони прийшли»  це поєднання елементів картин відомих художників та сучасних фотографій. Цінність цієї виставки  в прагненні молодих людей зрозуміти, що нашу спадщину потрібно актуалізовувати щодня. «Одне з найважчих завдань у виставці - поєднати сам задум у картині з фотороботою. Щоб вони гарно доповнювали один одного» - наголосив автор виставки Богдан Мельник. 

 

 

Виставка арт-колажу «Вони прийшли» приурочена до Грінченківської декади. «Грінченко є тим маяком, титаном який навчає нас, як робити українське та ставитися до нашої спадщини. Основна задумка виставки молодого автора – показати людський дух, бажання донести добро та зробити нову Україну», – сказала завідувач НМЦ тележурналістики Мар’яна Ангелова.

 

Поєднання простору та часу,  акцентування уваги глядачів на конкретному шматку дії, монтаж образів без поділу сцени на кадри – основні аспекти, які закладені у фотороботах Богдана Мельника. Враженнями від виставки поділилася доцент кафедри української літератури і компаративістики Гуманітарного інституту Світлана Олійник.

 

 

««Вони прийшли»  виставка, яка дає можливість використовувати різні засоби фотографій і живописне поєднання у формуванні нових, сучасних фототворів. Тому талантам треба допомагати та підтримувати їх»,  зауважив завідувач кафедри дизайну Інституту мистецтва Олександр Крижанівський. 

 

 

Презентація проекту «Ми в майбутньому»

Студенти-журналісти та нових медіа Університету Грінченка продовжили минулорічну традицію та презентували власну серію проекту «Ми в майбутньому». До цього заходу вони підготували відео-презентації, в яких висловили свої погляди та сподівання на можливе майбутнє своїх професій. Вони розповідали не тільки про перспективи розвитку журналістики, її розгалуження та особливості окремих жанрів, а й про важливість донесення правдивої інформації до аудиторії.  Аліна Лісневська, керівник проекту, розповіла, що цього року відеоролики вийшли більш досконалими: "Ми мали на меті втілити висловлювання студентів у цікаву екранну форму".

 

 

 


Оксана Доротюк, одна із творців відеоролика, розповіла: "Ми готували його з метою показати нову журналістську позицію щодо всього, що відбувається в світі". Студенти намагалися донести до публіки свої переконання. Олеся Ніколенко, працівник прес-служби генеральної прокуратури, назвала студентські думки трішки інфантильними. Але наголосила на тому, що наївність – перший крок у пізнанні істини.

 

 

 

Юрій Нестеряк, завідувач кафедри журналістики та нових медіа, зауважив, що такі проекти відбуваються регулярно, не тільки під час Грінченківської декади. В університет запрошують різних експертів зі сфери медіа. Таким чином студенти мають змогу краще розібратися у вирі своєї майбутньої професії.

 

 

 

 


Конкурс «Словник Бориса Грінченка та сучасність»

«Словарь української мови» Бориса Дмитровича Грінченка вмістив в собі унікальні українські говірки, діалектизми та фразеологізми. Не дивно, що сучасникам цікаво зазирнути в словник Грінченка та обов’язково знайти якесь цікаве словечко. Зараз це зробити набагато легше, адже чотиритомник Бориса Дмитровича має три електронні версії. До речі, кожен може доповнити їх оригінальними сучасними визначення.
В рамках Грінченківської декади відбувся фінал конкурсу на кращу інтерпретацію слів Бориса Грінченка на Вікі-порталі. Організатором конкурсу виступила Лілія Варченко-Троценко, науковий співробітник НДЛ інформатизації освіти.

 


Команди від всіх інститутів та Університетського коледжу випробували свої сили, представивши власні тлумачення. Своїми враженнями поділилася Галюк Тетяна, студентка Педагогічного інституту.




Щорічний загальноуніверситетський конкурс «Словник Бориса Грінченка та сучасність» - це унікальна нагода долучитися до великої справи, зробити свій внесок у створення оригінального, сучасного словника Грінченка.


Спадщина Бориса Грінченка

 

 

Життя Бориса Грінченка проминало у тих місцях, де сьогодні йде збройна боротьба проти російської агресії і місцевого сепаратизму. «Спадщина Грінченка сприяє розумінню тих процесів, які відбуваються в Україні сьогодні. Все, що він писав, говорив, залишив в архівних спогадах, пройняте національно-відроджувальними помислами, спрямованими до нашого народу», сказав професор Київського університету імені Бориса Грінченка Василь Яременко.

 

 

Під час зустрічі з провідним науковим співробітником НДЛ грінченкознавства , студенти обговорювали постать Бориса Грінченка як етнографа та фольклориста, зокрема про його видавничу та культурну діяльність. Також на заході Грінченківської декади В.Яременко презентував книгу «Воля живе боротьбою». До цього видання увійшли твори які розкривають Грінченка як поета, прозаїка, педагога, народно-просвітницького діяча, етнографа, а найголовніше публіциста-сатирика.

 

 

 

Нам, сучасним нащадкам Бориса Грінченка, варто більше цікавитися і дивуватися обсягом його діяльності. «Наше діло гнітять, але ж ми самі удесятеро побільшуємо цей гніт своєю недбалістю, продажністю, лінощами», – говорив Грінченко. Ці повчальні слова залишаються актуальними і до нині.

 

«...невмируща одна не згасає надія ніколи»

 

Щороку постать Бориса Грінченка актуалізують по-новому. І в цей важкий для України час вірші Бориса Дмитровича  допомагають не лише заглянути в майбутнє, а й усвідомити теперішнє. В рамках Грінченківської декади відбувся патріотичний культурно-мистецький проект Фемій Мустафаєва «...невмируща одна не згасає надія ніколи».

 

Фемій Мустафаєв, професор Київського університету імені Бориса Грінченка - один з артистів, який дав найбільшу кількість концертів у зоні АТО, військових госпіталях, звільнених містах і селах. Під час виступу в актовій залі Університету Грінченка Народний артист України заспівав близько 20 пісень, зокрема «Вставай», «Їхав козак містом», «Будьмо». 

 

 

Також Фемій Мансурович зауважив, що зараз важливо виконувати твори саме українських класиків. «У вірші «Наша доля» Грінченко висловив усе те, що йому боліло. Це геніальна річ. Крім того, потрібно співати патріотичні пісні. Наприклад, «Сини України» Володимира Оберенка, «Дорога» Анжели Ярмолюк, «Маки червоні» та інші», - закликав український співак. 

 

 

Культурно-мистецький проект «...невмируща одна не згасає надія ніколи» Фемій Мустафаєва – це те, що потрібно зараз українській армії. Воякам важко бути в постійній напрузі, їм потрібне психологічне розвантаження. І саме музика, пісня, спілкування військових з артистами сприяють цьому. «Кожна свідома людина повинна підтримувати нашу армію всіма можливими силами», - наголосив Фемій Мустафаєв. 

 

 

 

Сучасний Грінченко

Марія Диркачова, студентка першокурсниця, вирішила запровадити новий формат круглого столу - дебати на задану тему. У першому пробному турі взяли участь дві команди, а вже у цю п'ятницю буде справжня гра.

 

Цього разу обговорювали питання: "Чи актуальний зараз Борис Грінченко?" Відповіді на запитання студенти-грінченківці намагалися віднайти під час дебатів на тему «Сучасний Грінченко». Впродовж години учасники круглого столу наводили різні аргументи, говорили про актуальність цієї постаті, про його громадську діяльність. По завершенню дискусії було оголошено другий тур дебатів, який відбудеться вже у цю п’ятницю. Приходьте, долучайтесь, пропонуйте нові теми. Можливо саме ви станете творцем найкреативнішої ідеї та запропонуєте цікаву тему.

 

Що буде далі? Слідкуйте за нашими новинами.

 

 

 

 

СловОпис-онлайн започатковує безкоштовні курси української мови

Сьогодні відбувся відбірковий тур знавців української та іноземних мов, які стануть викладачами - волонтерами у проекті "СловОпис-онлайн". У стінах Університету Грінченка студенти пройшли мотиваційний тест та співбесіду. Було відібрано декілька студентів, що претендують на викладання української мови для іноземців.
Бажання вивчати українську вже виявили люди з Польщі, Великобританії, Португалії, Норвегії та, навіть, Криму.
Іноземці цікавляться Україною, хочуть більше дізнатися про нашу культуру та історію, вивчити ази української мови.
СловОпис-онлайн - це удова платформа для навчання української мови у віртуальному просторі. Користь від проекту отримають ще й студенти-філологи, які матимуть змогу спілкуватися з іноземцями, вдосконалювати свої знання та знаходити нових друзів.

Тамара Куцай, Ангеліна Ломакіна

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події