АстудіЯ вітає Вас з 1 квітня!

Сміх подовжує життя! Не забувають про це і студенти-журналісти Київського університету імені Бориса Грінченка. Здавати іспити з таким гумористичним підходом - ціле мистецтво! Оцінити його ви можете, переглянувши іспит з фейкології "Геном Ньюдома"! У настільки оригінальних образах ви студентів ще не бачили! :) 

ЛіТproject стартував!

Найсміливіші студенти розпочали свої пошуки. Вони впоралися із першим завданням - написали есе. Кожен з них намагався віднайти власний "ключ" до особистості Миколи Гоголя, Василя Симоненка, Михайла Коцюбинського. "Вічно молодий, вічно правий", "Борець з інформаційним шумом", "Ти помер, а ми досі говоримо" - такі яскраві тези запропонували нові учасники проекту ЛіТproject.

Маєш  оригінальний погляд на Гоголя, Симоненка, Коцюбинського? Приходь на справжній брейнстормінг 2 квітня на 13.10 до 118 ауд. (головний корпус КУ імені Б. Грінченка, вул.Тимошенка 13-б).

Своїми враженнями про участь у відбірковому турі проекту ЛіТproject поділилася Ангеліна Ломакіна, студентка 2 курсу, спеціальності "Журналістика":  

"Я згадую як мучилася на нудних та одноманітних уроках української літератури, вивчаючи сторінки біографії та твори на пам‘ять, лише заради оцінки. Це ж  зовсім інше! ЛітProject - телеквест, який допомагає студентам відкрити для себе невідомі сторінки з життя українських письменників, спробувати стати цікавими та допитливи дослідниками, поексперементувати зі змістом та формою роботи. Я обрала найбільш, на мою думку, незвичайну, загадкову постать серед запропонованих - Миколу Гоголя. Особливо мене зацікавило заяложене, але до сих пір не вирішене питання - чи українець він? Я знайшла  багато цікавого та змістовного матеріалу, квінтесенцію якого виклала на сторінках свого есе. Сподіваюся потрапити до наступного туру проекту!"

"Нас заінтригували! Ми встигли прочитати лише назви та переглянути деякі тексти - цікаво, сучасно, креативно. Уже розуміємо, як складно буде обирати найкращі роботи для участі у наступних етапах квесту",  - коротко резюмувала Марічка Дудар, голова Студентського наукового товариства Гуманітарного інституту.

Нагадуємо, за умовами квесту ЛіТproject, роботи оцінюють члени Студентського наукового товариства Київського університету імені Бориса Грінченка. Науковий керівник проекту Тетяна Видайчук, доцент кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грінченка.

Деталі тут: http://astudia.kubg.edu.ua/made-in-astudiya/hrinky.html

Презентація польсько-українського словника

ПЕРШЕ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ВИДАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ТЕРМІНІВ ПРЕЗЕНТУВАЛИ В УНІВЕРСИТЕТІ ГРІНЧЕНКА

Презентація першого польсько-українського словника журналістських термінів відбулася під час святкування Дня Гуманітарного інституту, 27 березня 2015 року, в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Автор видання Альберт Новацький — викладач Люблінського католицького університету, літературознавець та перекладач.

«Думка про створення словника з’явилася вже давно, а робота над ним розпочалася наприкінці 2013 року. Зараз словник є тільки в електронному форматі», – зазначив польський вчений. Він додав, що кожен термін складається зі слова польською мовою, граматичних особливостей, польської дефініції та українського еквівалента.

Літературознавець також досліджував памфлети українського письменника Миколи Хвильового, українські літературні маніфести та займався перекладами ділових, технічних та туристичних текстів.
Директор Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка Олена Бондарева подякувала Альберту Новацькому за зустріч та запропонувала співпрацю між Київським та Люблінським університетами.

Текст: Анастасія Коваленко, Наталія Лагодинська

ЖУРб-1-13д

Відео: Джастіна Нипорко

Зустріч з абітурієнтами

НАЙКРАЩЕ - ЗАПРОСИТИ ДРУЗІВ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ І ЗАЛИШИТИ ЇХ НАЗАВЖДИ

Вже за декілька років з’явиться нова велика когорта дипломованих спеціалістів, а поки вони – абітурієнти. Так Гуманітарний інститут запросив на свій день народження одинадцятикласників школи №256, щоб допомогти їм зорієнтуватися у виборі майбутньої професії. Бо, як повідомила методист відділу доуніверситетської підготовки Київського університету імені Бориса Грінченка Світлана Наумович, цьогорічні абітурієнти не надто добре орієнтуються у вступній кампанії. «Щодня на нашу пошту надходить від п’яти до п’ятнадцяти листів, чимало і дзвінків. Майбутні студенти часто запитують вартість навчання, напрями та спеціальності, цікавляться вимогами до сертифікатів та правилами вступу. Нині бакалаврат університету налічує більше 30 спеціальностей та напрямів підготовки» – розповідає методист.
Цьогоріч ВНЗ України висунули кардинально нові правила прийому, де основний акцент – на профільному предметі. Тому кафедра української мови організувала зустріч, на якій абітурієнти дізналися про історію Університету, про розмаїття інститутів та спеціальностей, а також згадали про… історію української мови! Заговорили про мову, щоб черговий раз нагадати молоді про своє, рідне, українське.

Текст: Дар’я Ященко ЖУРб-1-11-4.Од

Фото: Наталя Вечеровська ЖУРб-1-13д

Зустріч з українським письменником, журналістом Євгеном Положієм

КОРУПЦІЯ ЯК СТИМУЛ ДО ПИСЬМЕННИЦЬКОЇ ПРАЦІ

Унікальний стимул до письменництва відшукав редактор сумської газети "Панорама" Євген Положій. «Корупція, брехня та несправедливість - ось те, що спонукає мене творити». Один з рецептів від Положія - більше уваги приділяти мовній чистоті, здійсювати саморедактуру, відточувати точність слова.

Під час зустрічі зі студентами Гуманітарного інституту автор знакових романів «Обрати янгола», «Дядечко на ім`я Бог», «Вежі мовчання», «Риб`ячі діти» закликав молодь більше читати і подорожувати. 

Текст: Дарія Птіцина, Ірина Пенська, Світлана Тартасюк ЖУРб-1-13д

Катерина Масендич ЖУРб-1-11-4.Од

Відео: Артем Острожинський 

Круглий стіл «Методики і методологія дослідження германських і романських мов»

УНІВЕРСИТЕТ ТВОРИТЬ НАУКУ!

У цьому переконалися учасники круглого столу «Методики і методологія дослідження германських і романських мов», що відбувся в рамках Дня Гуманітарного інституту.
Учасники круглого столу обговорювали актуальні питання дискурсології: діалогічний, драматургічний, комунікативний дискурси. Зокрема останній розглядався на прикладі приватного листування раньоанглійського періоду - часів Вільяма Шекспіра. Також науковці кафедри германської та романської філології обговорювали проблеми історичної англістики, яка займається вивченням історичних пам’яток писемності середньоанглійської та ранньоанглійської мови.
«Кооперація, обмін студентами, участь у різних програмах і запозичення досвіду роботи західних університетів, безумовно, позитивно пливає на розбудову системи освіти і науки в Україні», - зазначила доктор філологічних наук, професор Ізабелла Буніятова.

Текст: Кришньовська А.

ЖУРб-1-11-4.Од

Науково-методичний семінар "Формування середовища навчання англійської мови у вищих навчальних закладах"

АНГЛІЙСЬКА БЕЗ GOOGLE TRANSLATE
Викладачі мають мотивувати студентів до вивчення англійської мови. Про це йшлося під час третього науково-методичного семінару «Формування середовища навчання англійської мови у ВНЗ» у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

На думку спеціалістів, англійська мова як навчальна дисципліна цікава тим, що вона знаходиться між теоретичним та практичним блоками, адже вона одночасно є і метою, і засобом навчання.

Молодь має безліч можливостей для вивчення іноземної мови. Однак чим більше цих можливостей, тим менше бажання у студентів її вивчати. Це і є, як вважають фахівці, проблемою для кожного навчального закладу.

Як зазначили учасники семінару, формування середовища навчання – це основа основ. На чолі цього процесу стоїть викладач і він повинен мотивувати студентів вивчати англійську. Магістранка Джастіна Нипорко вважає методичні семінари корисними.

Також, на думку фахівців, специфіку вивчення англійської мови потрібно розглядати на прикладі різних спеціальностей. Зокрема, студентам-журналістам порадили читати праці англійських майстрів публіцистики мовою оригіналу. На цьому наголосив завідувач кафедри англійської мови Дмитро Ольшанський. За його словами, педагоги мають зробити усе можливе для того, щоб знання студентів не залежали від Google перекладача.

Текст: Міла Китаєва, Дарія Мех

ЖУРб-1-13д

Фото: Сергій Яценко

Відео: Маргарита Крамінська