Події

ВИХОДЬ ЗА МЕЖІ З МЕДІАШКОЛОЮ ГРІНЧЕНКА

«Увага.. Запуск!», - і у небо полетіли десятки різнокольорових літачків, - таким яскравим був фінал святкування в Університеті Грінченка. А що було до цього?
А до цього було безліч зібрань, де наші тренери готувалися до приходу школярів, їх викладачів та батьків, розробляючи концепцію роботи новітньої школи медійної грамотності у Києві. І ось 6 вересня це нарешті сталося – Медіашкола офіційно запрацювала.
Зранку діти відвідали усі локації, а їх було чимало: «Астудія», «Грінченко-Інформ», «Радіо», «Воркшоп». Кожен міг зняти пряме включення, написати журналістський матеріал, відповісти на цікаві запитання і поговорити з тренерами Медіашколи.
Згодом відбувся масштабний флешмоб з літачками. «Виходь за межі» - девіз Медіашколи, у якій можливо все!

 

ПЕДАГОГ У ШАПЦІ МЕРІ ПОПІНС))

"Ми несемо добро і людяність у суспільство"... Ні, це не лозунг нової передвиборчої кампанії українських політиків.. Ця фраза звучить від наших педагогів, наставників, вчителів.
Вони - ініціативні, креативні, часом кумедні, але такі щирі. Саме вони вчать нас не тільки писати твори чи вирішувати рівняння, а й бути творчими та унікальними.
Українці святкують День учителя, а в Університеті Грінченка відзначили ще й День Педагогічного інституту. Тут кожен міг знайти частинку себе. Хто хотів бути ближчим до сердець - завітав на благодійний ярмарок студентських робіт "Від сердця до сердця". Кому було спекотно у приміщенні - відвідав пікнік під відкритим небом "Pedagogue is a trend". Охочі допомогти дітям-сиротам долучилися до благодійного аукціону "Доможемо дітям разом". А студенти-педагоги у образах головних телегероїв - навіяли спогади про перших вихователів. Мері Попінс, Вусатий нянь, Фрекен Бок...
Головною родзинкою був торт із свічкою у вигляді цифри 10, що символізувала "круглу" дату Педагогічного інституту. Атмосфера свята - далі у нашому відеоролику.

 

СЕРЦЕ ВІДДАНЕ ДІТЯМ

Василь Олександрович Сухомлинський. Видатний український освітянин-гуманіст, педагог-реформатор, мислитель. А ще – письменник та публіцист. Починаючи з повоєнних років, практично усе своє життя він працював директором школи у селищі Павлиш Онуфріївського району на Кіровоградщині. В основі його поглядів полягає необхідність гуманного ставлення до потреб дитини, увага до кожної особистості. Загалом з-під пера Василя Сухомлинського вийшло 48 книжок, 500 наукових статей, 1500 казок і оповідань для дітей. Його твори видано 50-ма мовами загальним накладом понад 15 мільйонів примірників. Зрозуміло, з часом вимоги до освіти змінюються, але фундамент її залишається. І у цей фундамент Василь Сухомлинський заклав чимало своїх духовних, душевних і професійних цеглин. Тож 28 вересня минає 100 років від дня його народження. Саме цього дня в Університеті Грінченка відбулися урочистості з нагоди ювілею. Зібрання було досить представницьким. Прийшли вчителі, науковці, керівники державних структур, представники громадських організацій, які послуговуються ідеями Василя Сухомлинського та їх пропагують. І це дуже важливо, адже спадщина видатного педагога сьогодні вкрай актуальна. Свідченням тому є хоча б ось така цитата з однієї із його книжок: «Програма виховної роботи доти залишатиметься мертвим папірцем, поки педагог не зуміє відкрити в живих людських думках, почуттях, спонуках своїх вихованців невичерпне джерело тих вольових сил, завдяки яким людина стає не тільки вихованою, а й володарем власної долі».

 

ГЕРОЙ УКРАЇНИ: «Я ПІШОВ НЕ ЗА УКРАЇНУ…»

З цієї, на перший погляд парадоксальної фрази Героя України Володимира Жемчугова, наче стартує еволюцію героя, розкриває шлях його змужніння, формування як воїна та патріота. На зустрічі зі студентами Університету Грінченка він відверто каже: «Я пішов не за Україну, а за свій дім, свою маму, рідних…» Але вже дуже скоро з’ясовується, що Україна – це набагато більше і конкретніше поняття, і він має її захистити. Володимир багато розповідає про підпілля і розвідувальну роботу, про друзів і втрати… і ховає під столом свою втрату – у нього немає обох рук. Радник міністра інформаційної політики відверто обговорював зі студентами болючі питання Донбасу та Криму, закликав молодих людей більше цікавитися політикою та історією, брати участь у виборах, а отже, впливати на події в Україні.
Також на зустрічі презентували проект Міністерства інформполітики – документальний фільм «Бранці Кремля». У ньому події з анексією Криму подаються на широкому історичному тлі з використанням свідчень жертв репресій. Тиск, маніпуляції, погрози, залякування, арешти – інструменти імперської політики Кремля. Як цьому протидіяти, має знати молодь – журналісти, юристи та фахівці з міжнародного права. Усі вони з цікавістю взяли участь у дискусії. Приємно, що саме в Університеті Грінченка започатковано мережевий патріотичний проект Мінінформу та студентських рад України. Докладніше дивіться у нашому відеозвіті.

 

ОСВІТА - НАШЕ МАЙБУТНЄ

Студенти та школярі – майбутнє нашої держави. І як же підготувати юнаків та дівчат до майбутньої професії? Адже буває і так, що поки студент вивчає свою спеціальність, за кілька років вона встигає зникнути з ринку праці.
У Київському університеті Грінченка пройшов другий фестиваль освітнього лідерства «CLEVER». У рамках фестивалю відбулась панельна дискусія на тему: «Як викладач може підготувати фахівця до ринку праці майбутнього?» Зокрема у дискусії брали участь компетентні експерти а також заступник Міністра освіти Юрій Рашкевич.
Фестиваль відвідали викладачі з усієї країни. Гості спілкувались з провідними фахівцями освіти та науки, обмінювалися досвідом, та разом шукали відповідь на актуальні питання педагогіки сьогодення та майбутнього

ЖУРНАЛІСТИКА ПО-ЕКОЛОГІЧНОМУ

Про що поговорити журналістам у Міжнародний день миру? Інститут журналістики Університету Грінченка запропонував дискутувати на тему екожурналістики в Україні та США, визначити екотренди і зрозуміти, як про них писати.
Тут відбулася зустріч-дискусія у рамках проведення туру Україною з нагоди 20-річчя утворення Всеукраїнської екожурналістської асоціації «ВЕЖА». Студенти розпитували фахівців з екології та сталого розвитку, журналістів та режисера-кінематографіста. Роман Кокодиняк, експерт зі сталого розвитку громад та міжкультурних відносин, запевнив, що після останього приїзду до України в 1994 році, бачить позитивні зміни та радіє, що українське суспільство, зокрема молодь, гарного володіє англійською, розуміється на питаннях журналістики. Також він додав один незвичний ракурс: «На мою думку, перші українські журналісти – це кобзарі. Сподіваюся, ви задумаєтеся над цим і благородно продовжите їх справу…»
Під час зустрічі ветеран суспільного мовлення США радіожурналіст Джон Діллон поділився своїм американським досвідом: як подавати наукову, зокрема, екологічну інформацію в ефірній журналістиці. «Будуть такі випадки, коли ви не знатимете, що відбуватиметься далі, але вам потрібно завершити сюжет. Готуйтеся до сюрпризів! Головне - передавайте інформацію без власної думки і готуйте якісну інформацію, якою не соромно поділитися з суспільством», - зазначив пан Діллон. Більше деталей - у нашому відео звіті.

УКРАЇНА-КИТАЙ: МОВОЮ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

vidkryttya kytaytsi

 

Не секрет, що Китайська Народна Республіка сьогодні розвивається надзвичайно динамічними темпами. Економіка країни нині є однією з провідних у світі. Зважаючи на зацікавленість України у подальшій розбудові ділових і культурних відносин з Китаєм, наша країна потребує чим далі, тим більшої кількості відповідних спеціалістів. Нині таких відверто бракує, особливо у державних структурах.

В Університеті Грінченка ця проблема добре відома, навіть більше, її вирішують практично. І переконливим тому свідченням стало відкриття тут першого в Україні Центру досліджень Китаю та Класу Конфуція, яке відбулося 17 вересня. Ця подія стала результатом поєднання ініціативи самого Університету з консультативною допомогою Академії соціальних наук Китаю та фінансовою підтримкою Посольства КНР в Україні. А саме відкриття пройшло в рамах Міжнародної наукової конференції: «Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві: українсько-китайський контекст». Конференцію присвячено 5-й річниці Ініціативи «Один пояс, один шлях».

Гості Університету Грінченка обговорили перспективи подальшої співпраці між Китаєм та Україною. Особливо наголошувалося на важливості залучення експертної думки у вирішення соціальних проблем.

 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події