Події

ОГОЛОШУЄТЬСЯ МОВНИЙ ФЛЕШМОБ "НОСІЙ СЛОВА"

Записати свій улюблений вірш або прозовий твір українською закликає ректор Університету Грінченка Віктор Огнев'юк на День української писемності й мови 9 листопада. Мовний флешмоб #носійСлова допоможе підтримати українську мову, підкреслити її багатогранність і багатство та сприяти її популяризації. 

Закликаємо вас доєднатись до цієї акції і максимально поширити цю інформацію! А на День української писемності й мови записати свій відеоблог і розмістити на своїх сторінках у соцмережах з тегом  #носійСлова . Є нагода показати, що нас - носіїв і щирих шанувальників рідної української мови - багато!
Ми впевнені, що любов до нашої української мови не знає кордонів і меж, тож ласкаво просимо долучатися до цієї важливої акції!

ПЕРШОКУРСНИК - ЯКИЙ ВІН?

Щороку наприкінці жовтня Університет Грінченка вибухає від концентрації емоцій та драйву! Саме о цій порі першокурсники демонструють свої таланти - голосно заявляють: "Ось ми які!" Вчора ми побачили, які студенти Інституту журналістики. АстудіЯ запитала в першачків - який він - першокурсник-грінченківець і чим підрізняється від інших? Як показало опитування, найпопулярніша відповідь - "КРЕАТИВНИЙ"! Так, лише креативні студенти можуть влаштувати журналістський реп-баттл, прийом в мафіозну сім'ю та квест на виживання. А виживати дійсно довелося, оскільки фестиваль першокурсників Інституту журналістики випав на наймістичніший день року - Хеловін! Просто збіг? Не думаємо! Концерт вийшов до жаху оригінальним! Дивіться самі!

 

  

 

МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ПРОЕКТ "ЖИВЕ МІСТО"

Студентський мультимедійний проект «Живе місто» створюється для популяризації культури та історії столиці через топоніми. Найпопулярніші історичні, модерні та звичаєві назви укладені в абетку та мобільний додаток . Наша фішка – унікальні віртуальні екскурсії – «Читай і вирушай!» Відскануйте QR-код і подорожуйте Києвом разом з нашими ведучими. Мандрівники «Живого міста» проведуть вас ексклюзивними маршрутами.

 

Наш проект інтегрує в собі декілька складових (тексти, фото, відеоблоги, віртуальні екскурсії, арт-блокнот і, власне, портал). «Живе місто» в доступній структурі (абетка) надаватиме необхідну вербальну та аудіо-візуальну інформацію про місто. Мандрівники «Живого міста» проведуть вас ексклюзивними маршрутами: музеї, кафешки, місцинки для убойних селфі та ще купа цікавого! Та головне – ми покажемо вам відомі пам’ятки й відкриємо непримітні, але цікаві. А свої враження пропонуємо занотувати в нашому оригінальному арт-блокноті. Виконайте завдання і отримайте наступну екскурсію!

"МОЛОДІСТЬ" - БЕЗПРОГРАШНА ЛОТЕРЕЯ

"МОЛОДІСТЬ" - БЕЗПРОГРАШНА ЛОТЕРЕЯ

Як написати ідеальний сценарій? Складне питання, правда ж? Саме так звучала тема майстер-класу відомого сценариста Дениса Замрія для студентів Університету Грінченка. Інститут журналістики в рамках партнерської співпраці з Міжнародним Кінофестом "Молодість" провели безкоштовний майстер-клас, на якому грінченківці дізналися про тонкощі роботи над сценарієм, жанри, особливості та навіть секрети ідеальної назви фільму!

171027 stsenaryst 01


Минулого року Університет Грінченка був інформаційним партнером "Молодості". Студенти-журналісти разом з Астудією створили десять відеощоденників фестивалю, в яких висвітлювали події і найяскравіші кінострічки.
А цьогоріч в рамках спеціальної фестивальної події "Молодість. Пролог" та конкурсу Shoot&Play ви отримаєте унікальну можливість долучитися до коротких форм великого кіно!

 

171027 stsenaryst 02


Партнери фестивалю "Молодість" обіцяють приз в 1000 доларів за створення короткометражного фільму, а також показ в рамках фестивалю та рекламу на всіх фестивальних подіях. Є час, щоб створити свій шедевр до квітня 2018 р! Спробуйте свої сили!

 

171027 stsenaryst 03

ОБРАНО РЕКТОРА УНІВЕРСИТЕТУ ГРІНЧЕНКА

День 25 жовтня в Університеті Грінченка був незвичайним і, значною мірою, доленосним. Цього дня проходили вибори ректора Університету. Таким чином, визначалися стиль, методи, навіть більше – ідеологія керівництва вищим навчальним закладом на наступні 5  років.  Результати виборів оголосила голова Виборчої комісії Ольга Лозова.

 

  

 

НАШІ НА ФЕСТИВАЛІ ОНЛАЙН ДЕМОКРАТІЇ

НАШІ НА ФЕСТИВАЛІ ОНЛАЙН ДЕМОКРАТІЇ

Найцікавіші проекти громадського бюджету зібралися сьогодні разом в Українському домі, аби поділитися своїми ідеями з покращення столиці. Загалом подано 564 проекти, які боряться за 100-мільйонний бюджет. День проходить під гаслами “Проведи цей день із сім'єю з користю для себе і нашого міста!” та “Зробимо місто краще без підкупів та фальсифікацій!” Кожен охочий може ознайомитися з проектами громадських ініціатив, насолодитися виступами дитячих колективів та проголосувати - скористатися можливостями онлайн демократії.

171022 gb 01

Інститут Журналістики Університету Грінченка завжди виступає ініціатором корисних для громади Києва ідей і цього року подає 4 проекти у рамках "Громадського проекту". Кожен голос від грінченківців - золотий! Розраховуємо на вашу корпоративну підтримку!
Проект №1: Модернізація спортивних об'єктів Університету Грінченка №741 https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/741
Проект №2: Молодіжний інкубатор громадських проектів (МІГП) №649 https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/649
Проект №3: Газета жителів Оболонського району «Оболонь» №250 https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/250
Проект №4: Мультимедійний проект «Живе місто» №362 https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/362

Будемо вдячні за вашу підтримку у прояві ваших голосів та поширенні інформації про наші проекти. 

171022 gb 03

ПРОГРАМА МІНІМУМ БЕЗПЕЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Комунікація має безліч проявів, але нині найважливішим є безпековий. Адже з розвитком сучасних технологій вплив комунікативних процесів на суспільство в цілому і на кожного зокрема невимірно зростає. І далеко не завжди ці процеси йдуть нам на користь. Що ж, це об’єктивна реальність 21-го століття. Саме безпековому виміру цієї реальності і була присвячена Міжнародна конференція, яка відбулася 18 вересня  в Університеті Грінченка. Крім Інститут журналістики, її співорганізаторами виступили Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультет політичних наук та журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) та Національна академія комункативістики. Урядовці, експерти, аналітики, викладачі обговорили різні аспекти безпеки комунікацій. В цьому контексті перед учасниками конференції виступив ректор Університету Грінченка Віктор Огнев’юк. Він підкреслив важливість явища комунікації і поділився своїм баченням цього процесу в 21-му столітті. Публікуємо деякі тези його виступу.

 

ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО СТАВИТЬ ВИКЛИКИ

Дещо хочу сказати з точки зору мого суб'єктивного розуміння комунікацій в 21-му столітті. Комунікація – річ надзвичайно універсальна і без неї, мабуть, спільнота людей була б нереальною і вона б не відбулася. Якби, мабуть, в 60-ті-70-ті роки минулого століття мені б розповідали про той рівень комунікацій, який буде у 2017 році, я б думав, що це фантастика.

 

 

 

Для мого покоління, а тут багато представників саме мого покоління, те, що відбувається сьогодні у сфері комунікацій, це дійсно значною мірою, якщо перенестися в часи нашого дитинства, - фантастика. Ми можемо сьогодні в он-лайн режимі бачити події будь-якого масштабу. Будь-яка людина, взявши в руки смартфон, якщо він тільки підключений до  Інтернету, може вести пряму трансляцію з події, у якій вона є учасником. Питання завжди виникає в такому контексті: а добре це чи погано? Однозначної відповіді, вочевидь, не існує на це, бо кожне явище має дві сторони. Чи є в безпеці людина сьогодні? На жаль, ні. Бо розміщуючи фотографії з відпочинку, насолоджуючись теплим Середземним, чи будь-яким іншим морем людина щиро показує, демонструє як вона усе це красиво робить. Але в цей момент той, хто аналізує мережі і має злі наміри, може навідатись до оселі цієї людини і безпека людини таким чином порушується. І людина нічого не підозрюючи, бо вона ж власне відпочиває, ставить себе під загрозу.

Ми бачимо, яке суспільство сьогодні, воно аналізує досить багато речей і ставить багато запитань до тих, хто при владі, до тих, хто має велику власність. З одного боку це досить добре. З іншого боку, погано, якщо людина чесно нажила цю власність, але її все одно підозрюють у нечесності. І ці моральні аспекти, які порушують комунікації, є досить складними. Сказати: "Ні, давайте ми не будемо аналізувати ці процеси і заборонимо суспільству», звичайно  вже не вийде. Забороною нічого не вирішимо. І ми можемо зачепити дуже багато аспектів. В цьому контексті я хочу згадати нашого юного громадянина, якому виповнилось 18 років. Це - Павло  Гриб. Він познайомився у соціальних мережах з дівчиною,  вони домовились не віртуально, а в реальному житті продовжити знайомство на території Білорусі. Але через те, що він, як громадянин України, демонстрував у соціальних мережах відповідне ставлення до країни-агресора, ФСБ порушило проти нього справу. Його викрали з території Білорусі завдяки аналізу того як він комунікував, де знаходився і так далі. Тобто -  це питання безпеки людини.

 

А тепер - про відповідальність держави. В даному випадку, відповідальність держави Білорусь. Я не знімаю відповідальність України, але саме на території Білорусі спецслужби сусідньої держави викрадають громадянина іншої країни і багато запитань виникає. А як взагалі це може відбуватися? Наскільки безпечно сьогодні будь-який громадянин України може відвідувати Білорусь, з якою у нас, здавалося б, немає проблем? Але, тим не менше, ми бачимо, що комунікації, які стали такими доступними, приносять проблеми людині і ставлять дуже багато запитань до держави.

 

 

РИЗИКИ ВІДКРИТОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

Ми можемо проаналізувати багато різних аспектів, але я хотів би сказати про те, що осмислення цього явища, комунікацій 21-го століття, з точки зору філософії ще не відбулося в певній мірі.

 

 

Ми всі хочемо отримувати інформацію і всі хочемо щоб вона переважно позитивно впливала на наші емоції, на наше становище. Але інформація, на превеликий жаль, є й руйнівною. Інформація існує різного ґатунку.  Наше завдання, швидше за все, полягає у тому, щоб навчитись самим і спонукати молодь  осмислювати її і дуже критично ставитись до тих інструментів, які відкривають можливість комунікувати в сучасному світі. Треба бути  обережними. Бо сьогодні молоді люди, які сьогодні тільки навчаються в стінах Університету, досить відверто обговорюють різні проблеми в соціальних мережах. Але прийде час, коли вони закінчать Університет і будуть працевлаштовуватись. Роботодавець сьогодні аналізує все: ким ти є, як думаєш і які ти цінності сповідуєш. Бо доволі часто ніхто не підозрює, що багато опитувань на зразок: "Ким ти хочеш стати? Ким ти себе уявляєш?" робляться, щоб аналізувати, а що людина собою являє, які в неї устремління є. І ми знаємо технології перемоги Дональда Трампа. Це надсилання  меседжів тим групам людей, які на них і очікували. Це технологія, яка спрацювала. Він чітко знав цільову групу, тобто його штаб, який працював над кампанією, досить чітко знав цільові групи, яким посилав інформацію.

Коли ви щось очікуєте, якогось певного змісту і отримуєте його, то у вас з'являється природне бажання саме цю людину підтримувати. І ми тоді забуваємо про якісь принципи загальні, про інтереси держави. І таким чином є певні виклики, які стоять перед суспільством, в тому числі і перед американським. Ми бачимо, що суспільство тисне на Президента США і він вже не може ігнорувати  громадську думку. Думаю, що після тих великих ураганів, мабуть, має змінюватись позиція навколо екологічних проблем і виходу Сполучених Штатів Америки з відповідної угоди. Тобто під загрозу ставляться інколи досить серйозні питання. Повернемося до України. Наскільки у нас відкрито в  соціальних мережах обговорюється багато речей, які насправді мають становити певну військову таємницю. Бо коли почалася російська агресія і в соціальних мережах зверталися і писали до Міністра оборони, до Верховного Головнокомандувача: дивіться, там у людей нема того й того. Та ворогу більш нічого і не потрібно. Він отримує детальну інформацію про те, чого там не вистачає. Здавалося б, людина з досить гарними намірами хоче допомогти, а насправді, ставляться під загрозу конкретні люди і інтереси держави.

 

 

 

Так, здається, є телефони довіри Служби Безпеки України, інших відомств. Але людям простіше написати це у Фейсбуці, ніж шукати телефон за яким можна повідомити ту чи іншу інформацію. Тож ми маємо вчитись комунікувати.

Я лише штрихами позначив деякі сегменти. Але є настільки великий пласт проблематики. Суспільство, можна зробити такий висновок, хай він не буде остаточним, виявилось не готовим до того рівня комунікацій, який сьогодні дали технологічні можливості. Воно не готове в плані осмислення і прорахунку всіх наслідків дій і впливу тієї інформації, яку  оприлюднюють в соціальних мережах. Це стосується окремої людини, це стосується держави і це стосується тих комунікацій, які є. На превеликий жаль, держава не виробила відповідних комунікацій з громадянським суспільством і громадянами, які б відповідали як інтересам держави, так і інтересам окремого громадянина.

 

 

 

Це  ключове завдання і воно стосується, як я сказав, держави, і, в першу чергу,  наукового товариства, університетів. Бо ми маємо  виробляти та пропонувати рецепти нових комунікацій, а не сподіватись на те, що от те уявне поняття «держава» - це щось від нас відокремлене. Ні, вона абсолютно не відокремлена від нас, бо таке переплетення сьогодні відбувається особистого життя, громадського життя і життя держави, що важко провести будь-яку межу: де закінчується особисте і де починається державне означення певних проблем. Їх багато, вони багатошарові, а значить  потребують досить ретельного вивчення.  Потрібно, щоб голос науковців, освітян був більш вагомим у сучасному суспільстві, на який би зважали, з яким рахувались. Ми повинні  продукувати не просто ідеї, а й виробляти  підходи до вирішення тих чи інших проблем. Цьому, гадаю, сприятиме і наша конференція.

КОМУНІКУВАТИ БЕЗПЕЧНО

Комунікація має безліч проявів, але нині найважливішим є безпековий. Адже з розвитком сучасних технологій вплив комунікативних процесів на суспільство в цілому і на кожного зокрема невимірно зростає. І далеко не завжди ці процеси йдуть нам на користь. Що ж, це об’єктивна реальність 21-го століття. Саме безпековому виміру цієї реальності і була присвячена Міжнародна конференція, яка відбулася 18 вересня  в Університеті Грінченка. Крім Інститут журналістики, її співорганізаторами виступили Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультет політичних наук та журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) та Національна академія комункативістики. Урядовці, експерти, аналітики, викладачі обговорили різні аспекти безпеки комунікацій. В цьому контексті перед учасниками конференції виступив ректор Університету Грінченка Віктор Огнев’юк. Він підкреслив важливість явища комунікації і, поділився своїм баченням цього процесу в 21-му столітті. Публікуємо основні тези його виступу.

Дещо хочу сказати з точки зору мого суб'єктивного розуміння комунікацій в 21-му столітті. Комунікація – річ надзвичайно універсальна і без неї, мабуть, спільнота людей була б нереальною і вона б не відбулася. Якби, мабуть, в 60-ті-70-ті роки минулого століття мені б розповідали про той рівень комунікацій, який буде у 2017 році, я б думав, що це фантастика. Для мого покоління, а тут багато представників саме мого покоління, те, що відбувається сьогодні у сфері комунікацій, це дійсно значною мірою, якщо перенестися в часи нашого дитинства, - фантастика. Ми можемо сьогодні в он-лайн режимі бачити події будь-якого масштабу. Будь-яка людина, взявши в руки смартфон, якщо він тільки підключений до  Інтернету, може вести пряму трансляцію з події, у якій вона є учасником. Питання завжди виникає в такому контексті: а добре це чи погано? Однозначної відповіді, вочевидь, не існує на це, бо кожне явище має дві сторони. Чи є в безпеці людина сьогодні? На жаль, ні. Бо розміщуючи фотографії з відпочинку, насолоджуючись теплим Середземним, чи будь-яким іншим морем людина щиро показує, демонструє як вона усе це красиво робить. Але в цей момент той, хто аналізує мережі і має злі наміри, може навідатись до оселі цієї людини і безпека людини таким чином порушується. І людина нічого не підозрюючи, бо вона ж власне відпочиває, ставить себе під загрозу.

Ми бачимо, яке суспільство сьогодні, воно аналізує досить багато речей і ставить багато запитань до тих, хто при владі, до тих, хто має велику власність. З одного боку це досить добре. З іншого боку, погано, якщо людина чесно нажила цю власність, але її все одно підозрюють у нечесності. І ці моральні аспекти, які порушують комунікації, є досить складними. Сказати: "Ні, давайте ми не будемо аналізувати ці процеси і заборонимо суспільству», звичайно  вже не вийде. Забороною нічого не вирішимо. І ми можемо зачепити дуже багато аспектів. В цьому контексті я хочу згадати нашого юного громадянина, якому виповнилось 18 років. Це - Павло  Гриб. Він познайомився у соціальних мережах з дівчиною,  вони домовились не віртуально, а в реальному житті продовжити знайомство на території Білорусі. Але через те, що він, як громадянин України, демонстрував у соціальних мережах відповідне ставлення до країни-агресора, ФСБ порушило проти нього справу. Його викрали з території Білорусі завдяки аналізу того як він комунікував, де знаходився і так далі. Тобто -  це питання безпеки людини.

А тепер - про відповідальність держави. В даному випадку, відповідальність держави Білорусь. Я не знімаю відповідальність України, але саме на території Білорусі спецслужби сусідньої держави викрадають громадянина іншої країни і багато запитань виникає. А як взагалі це може відбуватися? Наскільки безпечно сьогодні будь-який громадянин України може відвідувати Білорусь, з якою у нас, здавалося б, немає проблем? Але, тим не менше, ми бачимо, що комунікації, які стали такими доступними, приносять проблеми людині і ставлять дуже багато запитань до держави. Ми можемо проаналізувати багато різних аспектів, але я хотів би сказати про те, що осмислення цього явища, комунікацій 21-го століття, з точки зору філософії ще не відбулося в певній мірі.

Ми всі хочемо отримувати інформацію і всі хочемо щоб вона переважно позитивно впливала на наші емоції, на наше становище. Але інформація, на превеликий жаль, є й руйнівною. Інформація існує різного ґатунку.  Наше завдання, швидше за все, полягає у тому, щоб навчитись самим і спонукати молодь  осмислювати її і дуже критично ставитись до тих інструментів, які відкривають можливість комунікувати в сучасному світі. Треба бути  обережними. Бо сьогодні молоді люди, які сьогодні тільки навчаються в стінах Університету, досить відверто обговорюють різні проблеми в соціальних мережах. Але прийде час, коли вони закінчать Університет і будуть працевлаштовуватись. Роботодавець сьогодні аналізує все: ким ти є, як думаєш і які ти цінності сповідуєш. Бо доволі часто ніхто не підозрює, що багато опитувань на зразок: "Ким ти хочеш стати? Ким ти себе уявляєш?" робляться, щоб аналізувати, а що людина собою являє, які в неї устремління є. І ми знаємо технології перемоги Дональда Трампа. Це надсилання  меседжів тим групам людей, які на них і очікували. Це технологія, яка спрацювала. Він чітко знав цільову групу, тобто його штаб, який працював над кампанією, досить чітко знав цільові групи, яким посилав інформацію.

Коли ви щось очікуєте, якогось певного змісту і отримуєте його, то у вас з'являється природне бажання саме цю людину підтримувати. І ми тоді забуваємо про якісь принципи загальні, про інтереси держави. І таким чином є певні виклики, які стоять перед суспільством, в тому числі і перед американським. Ми бачимо, що суспільство тисне на Президента США і він вже не може ігнорувати  громадську думку. Думаю, що після тих великих ураганів, мабуть, має змінюватись позиція навколо екологічних проблем і виходу Сполучених Штатів Америки з відповідної угоди. Тобто під загрозу ставляться інколи досить серйозні питання. Повернемося до України. Наскільки у нас відкрито в  соціальних мережах обговорюється багато речей, які насправді мають становити певну військову таємницю. Бо коли почалася російська агресія і в соціальних мережах зверталися і писали до Міністра оборони, до Верховного Головнокомандувача: дивіться, там у людей нема того й того. Та ворогу більш нічого і не потрібно. Він отримує детальну інформацію про те, чого там не вистачає. Здавалося б, людина з досить гарними намірами хоче допомогти, а насправді, ставляться під загрозу конкретні люди і інтереси держави. Так, здається, є телефони довіри Служби Безпеки України, інших відомств. Але людям простіше написати це у Фейсбуці, ніж шукати телефон за яким можна повідомити ту чи іншу інформацію. Тож ми маємо вчитись комунікувати.

Я так штрихами лише позначив деякі сегменти. Але є настільки великий пласт проблематики. Суспільство, можна зробити такий висновок, хай він не буде остаточним, виявилось не готовим до того рівня комунікацій, який сьогодні дали технологічні можливості. Воно не готове в плані осмислення і прорахунку всіх наслідків дій і впливу тієї інформації, яку  оприлюднюють в соціальних мережах. Це стосується окремої людини, це стосується держави і це стосується тих комунікацій, які є. На превеликий жаль, держава не виробила відповідних комунікацій з громадянським суспільством і громадянами, які б відповідали як інтересам держави, так і інтересам окремого громадянина.

Це  ключове завдання і воно стосується, як я сказав, держави, і, в першу чергу,  наукового товариства, університетів. Бо ми маємо  виробляти та пропонувати рецепти нових комунікацій, а не сподіватись на те, що от те уявне поняття «держава» - це щось від нас відокремлене. Ні, вона абсолютно не відокремлена від нас, бо таке переплетення сьогодні відбувається особистого життя, громадського життя і життя держави, що важко провести будь-яку межу: де закінчується особисте і де починається державне означення певних проблем. Їх багато, вони багатошарові, а значить  потребують досить ретельного вивчення.  Потрібно, щоб голос науковців, освітян був більш вагомим у сучасному суспільстві, на який би зважали, з яким рахувались. Ми повинні  продукувати не просто ідеї, а й виробляти  підходи до вирішення тих чи інших проблем. Цьому, гадаю, сприятиме і наша конференція.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події