АРТ-ТЕРАПІЯ – СПОСІБ ЗУСТРІТИСЬ З СОБОЮ

У бескінечному циклі «дім – навчання – робота – дім» не вистачає сил для здобуття гармонії. Але озброївшись пензлем і папером, лише за декілька хвилин можна виправити ситуацію. «Здійснити подорож углиб себе для пошуку ресурсів», - так описує арт-терапію Оксана Краєва, старший викладач кафедри практичної психології Університету Грінченка.

Саме таку подорож углиб душі я і здійснила на практикумі з арт-терапії, що проходив у рамках Грінченківської декади. Від початку йшла туди із насторогою. Чи можуть якісь там малюночки допомогти гармонізувати себе - виконати всю роботу, встигати із навчанням та ще й хоча б інколи відпочивати? Відкрила двері і першим побаченим стала посмішку викладача. Далі заходили студенти і, як не дивно, педагоги університету. Але жодної напруги у спілкуванні не було.

М’якенький грибочок переходив із рук в руки. «Хочу навчитися новому», «Хочу відкрити таємницю психологічних технік», «Хочу відпочити». У кожного присутнього було своє бажання. І про все це ми розповідали під звуки чарівного лісу. Якось незвично було серед урбану насолоджуватись пташиним співом і шелестом листя.

Закрили очі і потрапили у світ релаксу. Ніжний жіночий голос відкривав перед нами галявинку, храм, старезного мудреця, що знав відповіді на усі питання. А в його коморі були цілі склади ресурсів: тут і кохання, і доброта, і спокій. Можна попросити що заманеться. Ось і користувалися ми щедрістю дідуся.

Повернувшись у затишок аудиторії, взяли пензлі та олівці і розмалювали свою карту ресурсів. Кожен виводив на папері те, що підказувала душа. Байдуже, який з кого художник. Я вмістила у неї час та мрію, адже першого мені постійно не вистачає, а друге – це те, заради чого я взагалі живу, навчаюсь, працюю.

І, звичайно ж, не обійшлось без створення мандали – це такий сакральний символ, у який можна вкласти будь -який необхідний вам сенс. Учасники майстер-класу з арт-терапії взялися за цю роботу з неймовірною цікавістю, виводили кружечок, квіти, дерева, очі. Потім, об’єднавшись, створи єдину систему ресурсів.

І на завершення кожен побажав присутнім те, що хотів би отримати сам. Таким чином створили цілу «павутинку» щасливих бажань.

У постійному русі дуже мало приділяється уваги моральному стану людини. Проте саме він стає вирішальним у житті. Півтори години, що тривав практикум, пройшли дуже швидко, але змусили замислитись над важливими речами, такими як спокій, гармонія і рівновага.

Підготувала Альбіна Гайдаш