МАРКО-РОБЕРТ СТЕХ ТА РОЗХИТУВАННЯ КАНОНУ

Марко-Роберт Стех - видатний канадський славіст та дослідник української культури. І не тільки… Викладання в Канадському інституті українських студій,  видання творів нашої літератури в англомовних перекладах, упорядкування різноманітних антологій та ведення власної просвітницької телепрограми – неповний перелік його іпостасей. А ще власна художня творчість: філософський роман-лабіринт “Голос”, експериментальний роман “Невмирущі”. Саме нову книгу “Есеїстика у пошуках джерел” автор презентував в Університеті Грінченка.

ЯК Я СЕБЕ ОТОТОЖНЮВАВ З УКРАЇНОЮ
На жаль, питання мови та самоідентифікації не залежить лише від конкретної волі людини. Великою мірою це питання контексту та оточення, наявності культурного “тіла”, в якому можна сховатись та зрозуміти свою тотожність до цієї культури. Я доволі рано усвідомив, що українська культура є моєю культурою, за яку я несу відповідальність. У цьому випадку питання мови не є питанням патріотизму, а питанням спадщини кожної людини. Мова є способом передавати систему цінностей наступним поколінням.
Я народився на території Польщі у 1961 році. Батьки були етнічними українцями, тому я практикував українську мову з малечку. Проте лише після переїзду до Канади та зустрічей із відомими постатями української культури, я зрозумів, що українська мова для мене більше ніж просто факт біографії батьків. Одним із моїх близьких друзів був Василь Барка. Наша дружба припала на період, коли я міг легко говорити українською, проте не міг писати наукових розвідок цією мовою. Саме під впливом розмов із Баркою я замислився про те, хто я, яким шляхом мені насправді треба йти.

ПРО РОСІЙСЬКУ ІДЕОЛОГІЧНУ АГРЕСІЮ
Україна надзвичайно програє у міжнародній боротьбі на ідеологічному фронті. Мова не лише про фактичні фейкові новини, які будь-який іноземець може прочитати в Russia Today. Насправді Росія має надзвичайно сильну програму підтримки того, що вона сама називає “російською культурою”, навіть якщо це хибний конструкт. Хорошим прикладом є виставка російського авангарду, яка нині відбувається у Metropolitan Museum of Art. Тут представлені Татлін, Малевич, Бурлюки. Такі процеси присвоєння чужих художників відбуваються без перешкод, адже навіть ті іноземці, які ненавидять Путіна та його режим, не мають жодного іншого альтернативного джерела, в якому вони могли би прочитати правдиву інформацію. Відтак, складається картинка світу, яка впливає на оцінку політичної ситуації.

РОЗВОРУШИТИ ТА ПЕРЕГЛЯНУТИ КАНОН УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Мені цікаво вишукувати такі факти, які ніхто не знає. Саме тому я не дотримуюсь хронологічного принципу під час роботи над телелекціями. Як на мене, необхідним фактором для розуміння української літератури є вивчення українського образотворчого мистецтва та української музики. Саме спільність цих трьох видів мистецтв уможливлює повне розуміння культурної традиції. Тому я вибудовую свій цикл за внутрішньою логікою самих тем, навіть якщо хронологічно між ними три століття.
Моя програма - авторська. Саме тому я сам вирішую про які імена розповідати. Мені цікаво розворушити та переглянути канон української культури. Додати туди ті імена, без яких він неповний. Мені хочеться розповісти про ті імена, які захоплюють передовсім мене, щоб передати це почуття моїм глядачам.
Звісно, мої погляди можуть бути хибними, адже я увійшов в українську культуру збоку, не підпадаючи під вплив авторитетних думок та штампів про “святих” українського канону.
“Очима культури” - цикл коротких передач, у яких Марко-Роберт Стех розповідає про ключові моменти життя та творчості обраних авторів, художників та композиторів. Дослідник ретельно працює над відеорядом та музичним супроводом. Тому усі випуски його програми озвучені виключно українською класичною музикою. Увесь цикл передач можна знайти у вільному доступі.

ПРО СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ
Маю дуже позитивне ставлення до цього процесу, адже я сам - сучасна українська література. Мені надзвичайно подобаються кілька сучасних письменників. Саме тому в “Очима культури” можна знайти випуски про Валерія Шевчука та Емму Андієвську. Проте в мене немає планів робити виписки про наймолодшу генерацію сучасної літератури, адже мені хочеться, щоб “Очима культури” були понадчасовими та вартісними .Просто сучасні письменники є незавершеним явищем.

ВІДКРИВАЮЧИ ІМЕНА ЗАБУТИХ ІНТЕЛЕКТУАЛІВ
На мою думку, Костецький -  один із найбільших інтелектуалів нашої культури минулого століття. Він народився у 13-ому році у Києві. Його батько був етнічним росіянином, а мама походила з давнього литовського княжого роду. Згодом у Костецького наступає момент, коли він відмовляється від прізвища батька та проголошує себе українцем. У нього була теорія, що людина мусить сама себе створити, що людина є наслідком власної роботи над собою. Одного разу він сказав, що вирішив стати українцем не тому, що він любить українців, а навіть навпаки. Він усвідомлював, що українська культура відкинута і непотрібна, тому він матиме шанс створити щось із нічого. Костецький за гроші, які він заробляв важкою працею чорнороба, видавав філігранні книжки.

Підготувала Марія Ткаченко