ОЛЬГА ГЕРАСИМ’ЮК: ЗЕМСЬКІ ШКОЛИ – ОДНЕ ЦІЛЕ ВЕЛИЧЕЗНОГО БАГАТСТВА
- Створено: Середа, 07 вересня 2016, 14:53
Активісти ініціативи «Школи Лохвицького земства» рятують унікальні зразки українського архітектурного модерну. З понад ста шкіл, збудованих за проектом архітектора Опанаса Сластіона, вціліла лише половина. І всі вони потребують термінової реставрації. Детальніше про проект розповіла його учасниця, відома журналістка та ведуча Ольга Герасим’юк.
ЗЕМСЬКІ ШКОЛИ – НАЙБІЛЬШІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНЬСЬКОГО МОДЕРНУ
Ще на початку минулого століття на Полтавщині було задумано, аби народ виріс вільним, освіченим та цивілізованим. Але на заваді стала Перша Світова війна. Коли розпочалася земська реформа, ми ще не були Україною. Проте були люди, які любили нашу землю. І вони хотіли побудувати на Полтавщині освітні заклади, як б мали український характер. Мати Лесі Українки Олена Пчілка запропонувала зробити ці школи в особливому стилі – в стилі українського модерну. В такій кількості його немає ніде, окрім як на Полтавщині.
Полтавська область свого часу зазнала страшних репресій через свій дух волі. І на певний час люди забули хто вони, які вони багаті, наскільки вони були освіченими і розумними. На Полтавщині не було пам’яток, занесених в реєстр. Це було зроблено, аби люди жили, сховавши голову в землю, і йшли за плугом. А зараз ми знайшли 51 школу і вперше звели їх до купи, аби всі бачили, що це одне ціле величезного багатства.
Я ПРИСВЯЧУЮ ЦЮ СПРАВУ ПАМ’ЯТІ БАТЬКА
Взагалі-то я пирятинська – я там народилася, вчилася, і то столиця мого життя. Але тут народився мій тато. Він вчився в цій школі. Нещодавно я знайшла його фото з другом, де вони сидять на порозі цієї школи. Він, до речі, не казав мені про це… На жаль, його вже немає.Тут вчилися багато моїх рідних, я проводила тут свої канікули. І сьогодні я зустріла своїх родичів. Вони підходять, кажуть: «а я ваша третя сестра… а я ваш п’ятий брат…» Я не знаю, хто це, але тут ціла родина. Це Батьківщина кожного, хто тут зібрався.
ЗМІНИТИ ЩОСЬ ШВИДКО – МОЖЛИВО!
Ми почали цей проект ще 2009 року. Тоді нас зупинили, бо була інша ситуація в країні. А зараз усе сприяє тому, аби ми нарешті будували державу своїми руками. Ми стали розказувати про це, і люди почали до нас приходити. В нас створилася ціла команда проекту «Земські школи», яка збільшується з кожним днем. Навесні ми ледве дісталися сюди, а сьогодні вже летіли відбудованими дорогами. Ми зупинили розграбування цієї школи. Сільська рада взяла її на баланс, і тут вже вішають охоронну дошку. Тож змінити щось швидко можливо, навіть коли влада цьому не сприяє. Зараз ми живемо в іншому світі і можемо все самі.
РОЗЧИЩАЮЧИ ХАЩІ СВОЄЇ ДУШІ…
Ми знайшли вже півсотні таких закладів, і нікому більше не дамо їх ображати. Вирішили символічно почати зі школи в Харсіках, бо тут народився Григорій Сковорода. Саме звідси він пішов у світ, а той його не спіймав.
Ми мріємо привезти сюди туристів з усього світу. До нас підключилася величезна кількість людей: туристичні агенції, що займаються зеленим туризмом (вони вже прокладають маршрути), велосипедисти, які люблять об’їжджати Україну на велосипедах. Ми хочемо, аби в кожному селі люди самі наповнили це змістом. Десь, наприклад, зроблять місце,в якому сільські діти зможуть отримати перспективу на майбутнє. Десь зроблять бібліотеку, а десь музей.
Фактично цей проект спрямований на повернення собі свого місця. Для нас головне, аби люди, які тут живуть, почали розчищати хащі навколо свого багатства – не тільки навколо будинку, а й навколо своєї душі.
Міла Китаєва