ГРІНЧЕНКО В ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ

В Університеті Грінченка триває процес оцифрування оригінальних творів українського письменника та педагога Бориса Грінченка, які були надані Національною історичною бібліотекою України.
"Впродовж багатьох років бібліотеки накопичували, зберігали і поширювали знання в суспільстві. Університетські бібліотеки активно розпочали оцифровувати свої наукові, культурні та історичні надбання. Осторонь цього процесу не залишилась і наша бібліотека, - стверджує директор бібліотеки Університету Грінченка Вікторія Зотова. - Бібліотека Університету Грінченка буде і надалі продовжувати співпрацю з Національною історичною бібліотекою в плані оцифрування творчої спадщини Бориса Грінченка. В планах бібліотеки також і оцифрування власних документів, які зберігаються в музеї нашого університету, зокрема, дитячої літератури, яку писав Грінченко для своїх дітей".

На сьогоднішній день оцифровано та розміщено на сайті Бібліотеки Університету Грінченка 6 книг Бориса Грінченка:
1) "Привітаннє Ганнї Барвінок" (1900 р.)
2) "Пысання" ІІ том (1905 р.)
3) "А.М. Кулишъ" (1901 р.)
4) "Миротворці. Жарт на одну дію" (1910 р.)
5) "Братства" (1907 р.)
6) "Оповидання про Євгена Гребінку" (1902 р.)
"Комп'ютерні технології допомагають зберегти документи, які не можна зараз дати на користування широкому загалу людей в оригіналі, тому що вони вже мають не той вигляд. Оцифрування дає змогу подивитися на матеріали, які неможливо взяти в руки", - наголошує Тамара Ростовцева, завідувач відділу інформаційних технологій бібліотеки.
Надалі планується оцифровувати не лише твори Бориса Дмитровича, а й оригінальні словники української мови та інші посібники, що були видані впродовж XX століття.

Нагадаємо, в листопаді 2016 року в Національній історичній бібліотеці України відбулося відкриття виставки "Мова - це глибина тисячоліть", на якій було представлено видання з фонду відділу депозитарного зберігання НІБУ, які розкривають теми з історії походження української мови і можуть бути об’єктом наукового інтересу для дослідників українського мовознавства, книгознавців, а також для широкого загалу.