Анастасія Леухіна: "ЯКЩО НЕ БОЯТИСЯ…"

ПЕДАГОГІЧНІ ЕТЮДИ. ЕТЮД №7

Чи є місце експериментам в освіті? Якою має бути школа майбутнього? Активні батьки та вчителі-неформали зібралися в Мистецькому хуторі Обирок на освітній вікенд 15-17 липня 2016. Мета зібрання - створювати заходи для батьків та дітей, запрошувати спікерів-професіоналів зі сфери освіти, шукати, дискутувати і творити нову освіту. Тут всі бажаючі змогли поспілкуватися, отримати відповіді на свої запитання, зарядитися енергією добра. Полтава, Київ, Черкаси та Чернігів - з'їхалися батьки та педагоги з усієї України. "АстудіЯ" також була поряд: піднялася над чудернацьким арт-хутором на квадрокоптері, побувала в сільському клубі, відганяли гедзів від учасників на дискусійній галявині, а в кіно-сараї показали дітям мультфільм власного виробництва і зірвала аплодисменти.

Організатори вікенду "Діти. Освітній експеримент" збираються вже вдруге і не думають зупинятися на досягнутому. Вони декларують: "Ініціаторами змін у системі освіти України можуть бути тільки небайдужі активні батьки. Тож, наша ціль, щоб комьюніті бажаючих змінити систему, змінити підходи до навчання дітей, організаторів змін на будь-якому рівні, постійно зростала. Ми хочемо бачити наше суспільство через роки самодостатнім, а наших дітей усміхненими, щасливими та реалізованими." Погляд на освіту від Анастасії Леухіної, організатора вікенду в Обирку "Діти. Освітній експеримент" в педагогічному етюді №7.

АНАСТАСІЯ ЛЕУХІНА, організатор вікенду в Обирку "Діти. Освітній експеримент"

Коли мій малий народився, я дуже захопилася ідеєю емоційного розуму.

Я вирішила, що не буду займатися його інтелектуальним розвитком від самого початку. Щоби зрозуміли правильно, оці всі новомодні школи раннього розвитку, вивчення іноземної мови з півроку, картки, цифри - я не підтримую це. Вирішила, що буду фокусуватися на його емоційному розумі, щоб він краще себе почував, щоб він знав, що таке емоції, що з ними роботи, як їх розпізнавати в інших. Власне, так ми і живемо, і я бачу велику користь від цього.

Які саме методи я застосовую у вихованні свого сина?

Перш за все – це власний приклад. Діти дуже добре спостерігають, як себе поводять батьки, і це має вплив на їхній емоційний розум. Тобто все те, як ти володієш собою в ситуаціях стресу, як розв’язуєш конфлікти з людьми, як відпочиваєш, отримуєш додаткову енергію. По-перше, варто просто бути такою, якою ти хочеш бачити свою дитину і поводити себе відповідно. По-друге, ми з сином дуже багато обговорювали саме емоції, наприклад, чому бабуся така розлючена, як це збоку виглядає, я питала: а як ти думаєш, що вона зараз відчуває? Або в кафе: чи подобається тобі цей офіціант чи ні, і чому? І таким чином ми виходили на багато різних тем про різні відтінки емоцій людей.

Зараз вміння працювати з людьми цінується найбільше.

Насправді є дуже багато досліджень про те, що люди, які добре вміють впоратися з собою, із власними емоціями та почуттями, а також вміють працювати з іншими людьми, - набагато ефективніші та успішніші.

Чого я очікую від цього вікенду?

Коли ми задумували вікенд, в нього було декілька основних напрямів. Перший – співтворчість. Ми бачимо, як багато критикують освіту, тож для мене було дуже важливо зробити цей захід як приклад того, що коли люди об’єднують свої зусилля і кожен щось створює, то можуть відбуватися прекрасні речі. Власне і минулого року, і нинішнього року ми організовуємо наш захід так: хтось приїжджає і привозить щось із собою - майстер-клас чи лекцію. Усі повинні зробити якийсь внесок, тому що це - співтворчість, а не сервіс.

Ідея співтворчості є також ключовою для нашої середньої освіти.

Бо ми весь час очікуємо, що хтось за нас щось зробить. А цей захід приваблює тим, що тут люди беруть і роблять таку освіту для своїх дітей, яку вони хочуть. Таким чином сюди приїжджають дуже просунуті батьки, які не бояться змінювати щось в школі, які не бояться організовувати свої власні школи чи садки, які не бояться переводити дитину в домашній формат освіти і відповідати за її освіту.