ОСВІТА НА ПАРИТЕТНИХ ЗАСАДАХ

ПЕДАГОГІЧНІ ЕТЮДИ. ЕТЮД №5

Чи є місце експериментам в освіті? Якою має бути школа майбутнього? Активні батьки та вчителі-неформали зібралися в Мистецькому хуторі Обирок на освітній вікенд 15-17 липня 2016. Мета зібрання - створювати заходи для батьків та дітей, запрошувати спікерів-професіоналів зі сфери освіти, шукати, дискутувати і творити нову освіту. Тут всі бажаючі змогли поспілкуватися, отримати відповіді на свої запитання, зарядитися енергією добра. Полтава, Київ, Черкаси та Чернігів - з'їхалися батьки та педагоги з усієї України. "АстудіЯ" також була поряд: піднялася над чудернацьким арт-хутором на квадрокоптері, побувала в сільському клубі, відганяли гедзів від учасників на дискусійній галявині, а в кіно-сараї показали дітям мультфільм власного виробництва і зірвала аплодисменти.

Організатори вікенду "Діти. Освітній експеримент" збираються вже вдруге і не думають зупинятися на досягнутому. Вони декларують: "Ініціаторами змін у системі освіти України можуть бути тільки небайдужі активні батьки. Тож, наша ціль, щоб комьюніті бажаючих змінити систему, змінити підходи до навчання дітей, організаторів змін на будь-якому рівні, постійно зростала. Ми хочемо бачити наше суспільство через роки самодостатнім, а наших дітей усміхненими, щасливими та реалізованими." Погляд на освіту від Наталії Зайцевої, координатора дорослої програми вікенду "Діти. Освітній експеримент" в етюді №5.

НАТАЛЯ ЗАЙЦЕВА, координатор дорослої програми вікенду "Діти. Освітній експеримент"

Як має розвиватися освіта в Україні? – вважаю, це ключове питання для нашої держави.

Дійсно, є дуже багато цікавого світового досвіду. Питання лише в тому, як це все адаптувати, як воно зрештою в нас запрацює, адже в нас є свої традиції, особливості менталітету, які можуть різнитися з тими практиками, які є в інших країнах і там успішно працюють.

Мені важко казати про всю державу, але мені точно хотілося б, щоб освіта у нас теж була в пріоритеті. Вона має стати тим стратегічним напрямом, який повинен ретельно опрацьовуватись, прогнозуватись, аналізуватись і підтримуватись.

Освіта має бути цікавою, орієнтованою на співтворчість.

Це повинне бути спілкування на рівні «вчитель-учень» за принципом «суб’єкт - суб’єкт». У глибинному сенсі, з паритетом обох сторін. Це можливо. І саме в такій моделі може бути справжня співтворчість. Як цього досягти в Україні?

Потрібно зробити таку модель стратегічною. Щоб це не було якимись локаційними потугами, правилом для всіх. Щоб учителі могли їздити, набиратися досвіду, обмінюватися ним з іншими. Щоб зрештою був майданчик для цього. І щоб це був справжній обмін досвідом, з практичним втіленням. Я розумію, що не можна такий величезний вектор спланувати повністю, обов’язково будуть якісь дірочки, але це треба робити. І готувати громади, щоб вони сприйняли це і втілювали.

Місце інновацій в структурі системи освіти – майданчик обміну досвідом.

Це – те місце, де люди надихають один одного, породжують нові думки, ідеї. Потрібен такий контент. А в школі… Не знаю як, але треба змінювати свідомість вчителів. Було б добре, якби знизу був поштовху, організовувались осередки людей, які шукають щось, змінюють. Вони є. З іншого боку, потрібен і поштовх зверху. І щоб їх поривання цих двох груп таки зустрілися. Якщо тільки з одного боку все йтиме, то нічого не буде.