УРОК ДОВЖИНОЮ В ЖИТТЯ

ПЕДАГОГІЧНІ ЕТЮДИ. ЕТЮД №1

Чи є місце експериментам в освіті? Якою має бути школа майбутнього? Активні батьки та вчителі-неформали зібралися в Мистецькому хуторі Обирок на освітній вікенд. Мета зібрання - створювати заходи для батьків та дітей, запрошувати спікерів-професіоналів зі сфери освіти, шукати, дискутувати і творити нову освіту. Тут всі бажаючі змогли поспілкуватися, отримати відповіді на свої запитання, зарядитися енергією добра. Полтава, Київ, Черкаси та Чернігів - з'їхалися батьки та педагоги з усієї України. "АстудіЯ" ж була поряд: піднялася над чудернацьким арт-хутором на квадрокоптері, побувала в сільському клубі, відганяли гедзів від учасників на дискусійній галявині, а в кіно-сараї показали дітям мультфільм власного виробництва і зірвала аплодисменти.

Організатори вікенду "Діти. Освітній експеримент" збираються вже вдруге і не думають зупинятися на досягнутому. Вони декларують: "Ініціаторами змін у системі освіти України можуть бути тільки небайдужі активні батьки. Тож, наша ціль, щоб комьюніті бажаючих змінити систему, змінити підходи до навчання дітей, організаторів змін на будь-якому рівні, постійно зростала. Ми хочемо бачити наше суспільство через роки самодостатнім, а наших дітей усміхненими, щасливими та реалізованими."Погляд на освіту від Наталії Кузьми, фрілансера, журналіста освітньої тематики в етюді №1.

НАТАЛЯ КУЗЬМА, фрілансер, журналіст освітньої тематики

Тенденції в альтернативні освіті дуже схожі з тими змінами які відбуваються у світі загалом. Вони полягають у зростанні кількості інформації, швидкому розвиткові технологій і невизначеності напрямків, куди ми йдемо. Відповідно, можна говорити про кілька методик, які сприяють адаптації альтернативної освіти до сучасних реалій.                                                       

  Перша – серце перемогло розум. Ми розуміємо своє покликання, ми слухаємо свою інтуїцію. Треба усвідомлювати необхідність дати дитині можливість самій обрати пріоритети, слухати власну інтуїцію. Не треба нав’язувати їй свій стереотип мислення і диктувати, який життєвий шлях ця дитина повинна обрати. Необхідно створити дитині умови для самореалізації, а не діяти за принципом «я тобі дав – покажи мені, що ти запам’ятав». Тобто, такі методики мають на меті, наприклад, поставити дитині конкретне завдання, відкрити доступ до Интернету, а вона повинна сама віднайти відповіді на поставлені питання. Плюс розуміння того, що ми йдемо від однієї формули для всіх, тобто поліваріантності, до індивідуального підходу до кожної дитини. І технології нам тут дуже допомагають.      

Чи дитина, чи дорослий – навчаємося ми всі. Це і дистанційне навчання, це і змішане навчання, коли опрацьовуються он-лайн курси і проходить дискусія із вчителем. І ми навчаємося на лише на уроках, лекціях, чи-то семінарах. Ми навчаємось через соціальні мережі, навчаємось навіть через ігри. Технології допомагають і у створенні стартапів. У США, наприклад, є спеціалізована стартап-компанія, яка допомагає різним освітнім практикам виходити на ринок. Таким чином відрилося вже кілька нових шкіл. Загалом же, світ зараз змінюється від чоловічих до жіночих стратегій розвитку життя. Тобто, від необхідності перемоги, придушення, досягнення мети за будь-яку ціну - до народження нового, усвідомлення виграшу іншого, як свого власного успіху. Ми готові зараз бути волонтерами тому що ми разом беремо на себе відповідальність за те, що на нас чекає в майбутньому. І тому від розуму, у якого були чіткі обмеження і плани, ми переходимо до серця, у якому немає нічого неможливого. Ми відкриті для будь-чого нового. Ось такий принцип повинен сьогодні полягати в основі освіти.                                               

   Ми живемо на зламі епох, від епохи корпоративних монстрів – до епохи творців. Ми приходимо до розуміння того, що дитина – це насінина, у яку вже все закладено генетично. Наше завдання - дати їй гарний грунт, вчасно підживлювати і вона сама реалізує свою програму. Дитині не потрібен педагог-лектор, який просто «фаршируватиме» її певними знаннями. Дитині потрібен тьютер, або коуч, який її направлятиме і даватиме змогу краще себе розуміти.                                                                                                                  

І другий момент. Ми виходимо за межі суто уроку. Ми навчаємось впродовж усього життя. З будь-якої ситуації ми робимо висновки і вчимося конкретно мислити. Все наше життя стає уроком, з першого до останнього дня.

Ангеліна Ломакіна, Павло Власов