Події

ІНКОЛИ ВАРТО ВБИВАТИ ІДЕЇ, А НЕ ЛЮДЕЙ, - СВІТЛАНА АЛЕКСІЄВИЧ

Трапляється, що маленьку людину заносить плином часом і вона щезає назавжди. Саме таку людину почула Світлана Алексієвич. Саме за цей гострий і трепетний слух вона здобула Нобелівську премію.

Закінчивши свого часу факультет журналістики та шукаючи способи відображення дійсності, вона прийшла до документальної прози. Але через свідчення та долі звичайних людей, тих, кого зазвичай ніхто не слухає та не чує. Згодом вона витратить декілька десятиліть, щоб зібрати тисячі голосів в найпрекраснішу симфонію життя.

Траплялося, що героїні роману «У війни не жіноче обличчя» просили авторку не публікувати їхні сокровенні спогади, але пані Світлана йшла наперекір. Місія була вищою - письменниця відчувала велику потребу показати війну такою, якою її не бачив ніхто. Ніхто, крім красивих юних дівчат, які не могли змиритися з тим, що мали носити чоловічу білизну. Вони сподівалися хоча б на красиву смерть в оточенні квітів. Але ж вмерти красиво у «сімейках» неможливо. Навіть таку «мрію» у них забрала війна. Письменниця думала, що таких жінок, як на сторінках «У війни не жіноче обличчя» більше не буде. Але вони є. Приміром, героїня сучасності - наша Надія Савченко, для якої гідність важливіша за життя. Виявилося, що і в нашої війни не жіноче обличчя.

Під час сьогоднішньої зустрічі в Університеті Шевченка уславлену білоруську письменницю походженням з України запитали - чи може існувати світ без війни? Може, каже Алексієвич. Варто вбивати ідеї, а не людей. Жодна ідея не може бути безвідповідальною. Найголовніша цінність - це життя в усьому його розмаїтті.

 

 Ангеліна Ломакіна, Валентина Коцюба

О, СПОРТ! ТИ ЖИТТЯ СПОРТИВНИХ ЖУРНАЛІСТІВ…

 

Сьогодні в Міжнародний день спорту ми спробували подивитися на його особливий аспект – спортивну журналістику. Колеги формують абсолютно унікальний погляд на цю сферу людської діяльності – це любов і турбота водночас. У вихідні дні, на відкритих обвітрених майданчиках, під час напружених змагань, коли емоції просто зашкалюють, на престижних Олімпіадах та в занедбаних сільських залах… вони шукають єдине гостре слово здатне описати поразку і перемогу. Вони чи не єдині можуть пояснити глядачам, що ж відбувається на арені та в закуліссі, мотивувати мільйони людей до заняття спортом та фізичною культурою. Це вони силою свого слова можуть підняти ці мільйони… з диванів і вивести на марафонські доріжки. В Університеті Грінченка сьогодні шукали формулу унікального спортивного журналіста, якого тут планують готувати вже незабаром.

Журналіст-легенда Валентин Щербачов у свої сімдесят років цю формулу довів життям – унікальна методика тренінгів для спортивних журналістів, п’ять книг, понад 30 фільмів, які сам створив та відзняв почасти в естремальних умовах, а ще !!! 40 експедицій в Гімалаї.

 

Катя Полякова нині працює на 5 каналі, а прийшла в журналістику зі спорту. Не думала не гадала, що закінчивши філологію в Запоріжжі, стане спортивною журналісткою провідних вітчизняних каналів. А все через.. . дідуся. Це він колись «підсадив» на футбольні матчі із золотим складом «Динамо».

 

 

У Руслана Свіріна сьогодні п ‘ять випусків спортивних новин на телеканалі «Київ». Він каже, що чітка дикція та гарна зовнішність відіграють для телебачення дуже важливу роль. А ще бійцівські якості. Треба здобути ексклюзивне інтерв’ю будь-якою ціною. В спортивній журналістиці це територія підвищеного спротиву матеріалу.

 

 

Для наступного учасника нашого опитування все давалося непросто. Він часто страждав за гострий язик, а його жарти глядачі буквально розібрали на цитати. Сергій Савелій «голос і вуха» десяти Олімпійських ігор, тривалий час очолював спортивну редакцію Першого Національного та виховав цілу когорту журналістів. Він добре розуміє, що для цього треба, і переймається, що на каналах нині не дуже хочуть возитися з молоддю. Та все ж на думку метра, спортивні журналісти – це, перш за все, журналісти, а вже потім спортивні.

 

 

Учасники нашої зустрічі в Університеті Грінченка зголосилися стати професійними кураторами Конкурсу студентських спортивних стартапів серед вишів Києва. Ініціатива проведення такого конкурсу належить грінченківцям. Запропоновано змагатися в п’яти номінаціях – спортивна програма, репортаж, рекламні ролики – соціальні та мотиваційні, спортивна комунікативна акція. Перші стартапи покажуть вже в Грінченківську декаду в травні. Тож – на старт, починаємо стартапити!!!

 

МАЛИЙ СПОРТ ВЕЛИКИХ ДОСЯГНЕНЬ


У Міжнародний день спорту в Університеті Грінченка провели представницький спортивний фестиваль. Студентам презентували досягнення кращих спортсменів вишу. Чим не приклад для молоді активно залучатися до занять фізичною культурою? Стартувала також і університетська спартакіада.



В житті студентів-грінченківців спорт посідає почесне місце. Це місце любові та щирого захоплення. Почали з розминки, як і годиться для тих, хто розуміє ціну системності та драйву від постійних занять спортом.


А далі на екрані ціла галерея призерів та учасників престижних змагань. Ось такий активний мотиватор до дії.



На думку проректора Університету Грінченка Таїсії Бєлофастової, спорт дає можливість виявити свої здібності студентам всіх спеціальностей, гартує характер, вчить колективній праці. Студенти також радо вітали почесних гостей фестивалю – відомих спортивних коментаторів, легенду вітчизняного телебачення Валентина Щербачова, голос 10 олімпіад коментатора Сергія Савелія, досвідчених спортивних тележурналістів Катерину Полякову і Руслана Свіріна. Саме вони зголосилися стати кураторами та увійти до складу журі Конкурсу на кращі спортивні стартапи серед студентства Києва. Проведення конкурсу з п’яти номінацій зініціювали сьогодні грінченківці. Формується і відповідний призовий фонд.

 

 

КАВУЮТЬ ВСІ! КИЇВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ КАВИ 2016

Одним з найприємніших і найдієвиших (особливо під час сесії) помічників студента є кава! Та найбільше заласся - скуштувати запашного еспресо від чемпіона України з кавоваріння. Тому, команда Астудії вирішила відвідати Kyiv Coffee Festival, в рамках якого і відбулися одразу три національних чемпіонати кави під керівництвом SCAE Ukraine. А цьогорічний бариста-чемпіон Наталка Остапюк, буде захищати гідність країни на World Barista Championship 2016, який відбудеться з 22 по 25 червня 2016 року у Дубліні (Ірландія), з чим ми її і вітаємо! Шкода YouTube не передає запахи, бо це було божественно :)

 

ОЛЕКСА СЛІСАРЕНКО: СОЛОДКІ 125!

Він обожнював аґрусове варення і ненавидів писати від руки, а вечорами розмовляв зі своїм чорним догом Даго. Так, наш іменинник Олекса Слісаренко був іще тим диваком! Шанувальники його таланту зібрались у Музеї-квартирі Миколи Бажана, щоб відсвяткувати 125 років з дня народження письменника. Справжнє свято зі спогадами і читанням текстів було влаштоване для майстра парадоксу і його читачів.
Хоча Слісаренко не такий відомий, як його сучасники Семенко чи Хвильовий, він залишив після себе багато цікавих футуристичних і красивих романтичних віршів, також популярну на той час пригодницьку прозу. А ще – цілу купу історій, які доводять: поети наших двадцятих – справжні франти і веселуни!

 

КВЕСТ "КИЇВСЬКИМИ СТЕЖКАМИ ВИДАТНИХ ПЕДАГОГІВ"

Анастасія Герман

Студентка спеціальності "журналістика" 

 

   Тільки но завершивався міський історико-педагогічний квест «Київськими стежками видатних педагогів». Сьогодні змагалися 4 команди: "Satisfection" (КУ ім. Б.Грінченка), "Оптимальний варіант"(Київський ліцей ім. Ващенка), "Пентацикл"(МНТУ ім. Ю.Бугая), "Грінченківські сови" (УК ім. Б.Грінченка).
   Молодим знавцям потрібно було знайти означені у завданнях  місця Києва та дізнатися про них деякі подробиці. Після проходження кожного етапу, гравці у режимі онлайн надсилали членам журі фото-підтвердження. А далі - робота на швидкість! Хто перший, той і переміг!
   А яка ж команда виграла, дивіться у нашому відеозвіті.



  

   Окрема подяка Кафедра теорії та історії педагогіки КУБГ за організацію та проведення такого актуального заходу.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ЛІТЕРАТУРІ

Герман Анастасія

Студентка спеціальності "журналістика"

 

VІІ Міжнародна наукова конференція "Літературний процес: становлення ідентичностей" завершилася. Жваво обговорено питаня збереження національної ідентичності через популяризацію літератури. Підбито підсумки дискусії.

Якою сучасне покоління бачить літературу? Чому вона важлива та які ідеї несе? Про це ми дізнавалися в учасників конференції. Докладніше у нашому відеозвіті.

 

 

Окрема подяка кафедрі української літератури і компаративістики за організацію такого корисного заходу.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події