Події

До Дня незалежності Республіки Фінляндії

Святкування 98-ї річниці з Дня незалежності Республіки Фінляндії відбулася в Київському Університеті імені Бориса Грінченка. З вітальним словом виступили Надзвичайний і Повноважений Посол Республіки Фінляндія в Україні Юха Віртанен та академік НАПН України, ректор Університету Грінченка Віктор Огнев’юк.
«Лише добре освічена людина може стати гідним ресурсом на ринку праці чи лідером, який поведе за собою мільйони. Ми не претендуємо на ідеал і не зупиняємося на досягнутому, навіть у найкращому можна знайти мінуси. Але і студенти повинні постійно вдосконалювалися, застосовувати свої знання поза межами країни»,− сказав фінський письменник та дипломат, Надзвичайний і Повноважений Посол Республіки Фінляндія в Україні Юха Віртанен.

 

 

З нагоди річниці з Дня незалежності Республіки Фінляндії ректор Київського Університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк наголосив про співпрацю з Університетом Тампере (Фінляндія). Цінність цього проекту є у підготовці фахівців з вищою освітою, організацією практик для студентів. Де партнерські стосунки допоможуть вузу в оновленні та модернізації навчально-виробничої бази.

 

 

Під кінець зустрічі студенти-грінченківці та учні Скандинавської гімназії підготували урочистий вечір. Програма концерту передбачала виконання фінських та українських музичних композицій та віршів з національного епосу.

 

 

 

 

 

Алла Гончаренко презентувала книжку «Від душі до душі»

Сьогодні в рамках Грінченківської декади кандидат педагогічних наук Алла Гончаренко занурила всіх присутніх у світ природи Бориса Грінченка. В корпусі на Тичини 17 авторка презентувала свою нову книжку «Від душі до душі». Організувала цю подію кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Впродовж презентації авторка розповіла про новітні та класичні методи навчання та виховання дітей у дошкільних закладах. Вона наголосила на важливості ситуаційного обрання тем в залежності від цікавості дітей, а також на яскравості подання матеріалу, використанні кольорів та образів. 

Алла Гончаренко навела приклад, коли вчителька по прочитанні казки у дитячому садку, просить дітлахів переказати її, на що отримує логічну відповідь про те, що вона ж тільки що її читала. Тому, на багато доречніше переказувати казки виховательці, яка прийде в другу зміну і має дивуватися та радіти разом із героями, про яких розповідають малюки. Саме такою має бути освіта, яка базується на принципах педагога Бориса Грінченка.

Авторка книжки «Від душі до душі (світ природи Бориса Грінченка у творах для дітей)» Алла Гончаренко розповіла, що книга адресована широкому колу читачів: це батьки,  вчителі, вихователі.  Один із адресатів – студентство Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності дошкільна освіта, яке скоро почне виховувати нове покоління малечі і має нести йому як нові тенденції, так і мудрість славетних педагогів.

Відкриття виставки арт-колажу «Вони прийшли»

 

Бути творцем – головне покликання людини. І творчість зазвичай починається з бажання якісно породжувати нові матеріальні та духовні цінності суспільства. Арт-колаж «Вони прийшли»  це поєднання елементів картин відомих художників та сучасних фотографій. Цінність цієї виставки  в прагненні молодих людей зрозуміти, що нашу спадщину потрібно актуалізовувати щодня. «Одне з найважчих завдань у виставці - поєднати сам задум у картині з фотороботою. Щоб вони гарно доповнювали один одного» - наголосив автор виставки Богдан Мельник. 

 

 

Виставка арт-колажу «Вони прийшли» приурочена до Грінченківської декади. «Грінченко є тим маяком, титаном який навчає нас, як робити українське та ставитися до нашої спадщини. Основна задумка виставки молодого автора – показати людський дух, бажання донести добро та зробити нову Україну», – сказала завідувач НМЦ тележурналістики Мар’яна Ангелова.

 

Поєднання простору та часу,  акцентування уваги глядачів на конкретному шматку дії, монтаж образів без поділу сцени на кадри – основні аспекти, які закладені у фотороботах Богдана Мельника. Враженнями від виставки поділилася доцент кафедри української літератури і компаративістики Гуманітарного інституту Світлана Олійник.

 

 

««Вони прийшли»  виставка, яка дає можливість використовувати різні засоби фотографій і живописне поєднання у формуванні нових, сучасних фототворів. Тому талантам треба допомагати та підтримувати їх»,  зауважив завідувач кафедри дизайну Інституту мистецтва Олександр Крижанівський. 

 

 

Презентація проекту «Ми в майбутньому»

Студенти-журналісти та нових медіа Університету Грінченка продовжили минулорічну традицію та презентували власну серію проекту «Ми в майбутньому». До цього заходу вони підготували відео-презентації, в яких висловили свої погляди та сподівання на можливе майбутнє своїх професій. Вони розповідали не тільки про перспективи розвитку журналістики, її розгалуження та особливості окремих жанрів, а й про важливість донесення правдивої інформації до аудиторії.  Аліна Лісневська, керівник проекту, розповіла, що цього року відеоролики вийшли більш досконалими: "Ми мали на меті втілити висловлювання студентів у цікаву екранну форму".

 

 

 


Оксана Доротюк, одна із творців відеоролика, розповіла: "Ми готували його з метою показати нову журналістську позицію щодо всього, що відбувається в світі". Студенти намагалися донести до публіки свої переконання. Олеся Ніколенко, працівник прес-служби генеральної прокуратури, назвала студентські думки трішки інфантильними. Але наголосила на тому, що наївність – перший крок у пізнанні істини.

 

 

 

Юрій Нестеряк, завідувач кафедри журналістики та нових медіа, зауважив, що такі проекти відбуваються регулярно, не тільки під час Грінченківської декади. В університет запрошують різних експертів зі сфери медіа. Таким чином студенти мають змогу краще розібратися у вирі своєї майбутньої професії.

 

 

 

 


Конкурс «Словник Бориса Грінченка та сучасність»

«Словарь української мови» Бориса Дмитровича Грінченка вмістив в собі унікальні українські говірки, діалектизми та фразеологізми. Не дивно, що сучасникам цікаво зазирнути в словник Грінченка та обов’язково знайти якесь цікаве словечко. Зараз це зробити набагато легше, адже чотиритомник Бориса Дмитровича має три електронні версії. До речі, кожен може доповнити їх оригінальними сучасними визначення.
В рамках Грінченківської декади відбувся фінал конкурсу на кращу інтерпретацію слів Бориса Грінченка на Вікі-порталі. Організатором конкурсу виступила Лілія Варченко-Троценко, науковий співробітник НДЛ інформатизації освіти.

 


Команди від всіх інститутів та Університетського коледжу випробували свої сили, представивши власні тлумачення. Своїми враженнями поділилася Галюк Тетяна, студентка Педагогічного інституту.




Щорічний загальноуніверситетський конкурс «Словник Бориса Грінченка та сучасність» - це унікальна нагода долучитися до великої справи, зробити свій внесок у створення оригінального, сучасного словника Грінченка.


Спадщина Бориса Грінченка

 

 

Життя Бориса Грінченка проминало у тих місцях, де сьогодні йде збройна боротьба проти російської агресії і місцевого сепаратизму. «Спадщина Грінченка сприяє розумінню тих процесів, які відбуваються в Україні сьогодні. Все, що він писав, говорив, залишив в архівних спогадах, пройняте національно-відроджувальними помислами, спрямованими до нашого народу», сказав професор Київського університету імені Бориса Грінченка Василь Яременко.

 

 

Під час зустрічі з провідним науковим співробітником НДЛ грінченкознавства , студенти обговорювали постать Бориса Грінченка як етнографа та фольклориста, зокрема про його видавничу та культурну діяльність. Також на заході Грінченківської декади В.Яременко презентував книгу «Воля живе боротьбою». До цього видання увійшли твори які розкривають Грінченка як поета, прозаїка, педагога, народно-просвітницького діяча, етнографа, а найголовніше публіциста-сатирика.

 

 

 

Нам, сучасним нащадкам Бориса Грінченка, варто більше цікавитися і дивуватися обсягом його діяльності. «Наше діло гнітять, але ж ми самі удесятеро побільшуємо цей гніт своєю недбалістю, продажністю, лінощами», – говорив Грінченко. Ці повчальні слова залишаються актуальними і до нині.

 

«...невмируща одна не згасає надія ніколи»

 

Щороку постать Бориса Грінченка актуалізують по-новому. І в цей важкий для України час вірші Бориса Дмитровича  допомагають не лише заглянути в майбутнє, а й усвідомити теперішнє. В рамках Грінченківської декади відбувся патріотичний культурно-мистецький проект Фемій Мустафаєва «...невмируща одна не згасає надія ніколи».

 

Фемій Мустафаєв, професор Київського університету імені Бориса Грінченка - один з артистів, який дав найбільшу кількість концертів у зоні АТО, військових госпіталях, звільнених містах і селах. Під час виступу в актовій залі Університету Грінченка Народний артист України заспівав близько 20 пісень, зокрема «Вставай», «Їхав козак містом», «Будьмо». 

 

 

Також Фемій Мансурович зауважив, що зараз важливо виконувати твори саме українських класиків. «У вірші «Наша доля» Грінченко висловив усе те, що йому боліло. Це геніальна річ. Крім того, потрібно співати патріотичні пісні. Наприклад, «Сини України» Володимира Оберенка, «Дорога» Анжели Ярмолюк, «Маки червоні» та інші», - закликав український співак. 

 

 

Культурно-мистецький проект «...невмируща одна не згасає надія ніколи» Фемій Мустафаєва – це те, що потрібно зараз українській армії. Воякам важко бути в постійній напрузі, їм потрібне психологічне розвантаження. І саме музика, пісня, спілкування військових з артистами сприяють цьому. «Кожна свідома людина повинна підтримувати нашу армію всіма можливими силами», - наголосив Фемій Мустафаєв. 

 

 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події