УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА: ДЖЕРЕЛА, ПОСТАТІ, ЯВИЩА

 17 травня Інститут суспільства Університету Грінченка відкрив двері учасникам Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. З гарного колись починання вона стала традиційною. Тож, проходить вже вп’яте.

«Мета конференції – сприяти науковим дослідженням молоді у сфері історичних знань в соціокультурному контексті. Важливо також виявити процес становлення України, як держави крізь призму ключових історичних подій…», - наголошує доцент кафедри історії України Університету Грінченка Ольга Тарасенко.

«Київ в житті та діяльності Михайла Сергійовича Грушевського» - такою була тема пленарного засідання. Його провела Наталія Баранова, доцент кафедри історії України Університету Грінченка.

Розглянуті теми – це власний погляд студентів-істориків на події в історії власного народу, які у ту, чи іншу епоху були визначальними. Участь у конференції взяли представники 8 вищих навчальних закладів України з Чернігова, Черкас, Глухова, Ніжина, Дніпропетровська, Переяслав-Хмельницького, Кіровограда, Житомира. Кожен з 65-ти студентів безперечно зробив свій внесок у розвиток науки на основі дослідження історії України.

Своїми враженнями від конференції діляться студенти різних вишів.

Нагадаємо, що найзмістовніші доповіді будуть опубліковані у студентському електронному журналі «Студентські пошуки».

МОДА ЯК ЗАСІБ САМОВИРАЖЕННЯ - ФОРМА, ЗМІСТ, ЕМОЦІЯ

У рамках проведення Фестивалю науки, кафедра дизайну Інституту мистецтв ініціювала проведення відкритої лекції доктора мистецтвознавства Тетяни Кротової «Європейські традиції та національне самовираження в українській моді другої половини XIХ початку ХХ ст».

Пані Кротова поділилася зі студентами особистим досвідом знайомства з класичним костюмом і своїм захопленням історією європейської та української моди. Компаративістика у моді напрочуд важливий напрям для розуміння національних ідентичностей, що сформували головні особливості світової моди.

Існують різні регіональні концепції класичного костюму. Наприклад, англійська традиція у класиці - це туманний Альбіон, тобто теплі тканини, англійське сукно. Італійський концепт класики зовсім інший - легкі тканини, крій bella figura. Американська традиція костюму надає перевагу зручності, багатофункціональності одягу. А в українців головною є триєдність форми, змісту та емоції - це справжня сутність українського костюму.

Тетяна Кротова, доктор мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв зазначає, що українські дизайнери долають кордони, наприклад, Вікторія Кін (Vita Kin) або ж Оксана Караванська (Karavanskа), які представляли Україну у Мілані.

Світові бренди також неабияк цікавляться українськими народними мотивами. Італійській Будинок моди Valentino презентував на Тижні моди Haute Couture у Парижі колекцію з елементами народного одягу Східної Європи та вивів на подіум моделей у вишиванках і жупанах. Будинок моди Gucci теж зацікавився українським етно - візерунками гуцульських писанок.

Тож пані Тетяна вважає, що традиційний класичний народний одяг ніколи не втрачає своєї актуальності, головне вміти його стилізувати, прилаштувати до сучасних обставин і гідно представити на загал.

Олександр Крижанівський, доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв вважає, що національне самовираження і європейські традиції це те, що нам сьогодні треба осмислити. Український традиційний стрій - це не просто костюм, а жива спадщина, яка передається з покоління у покоління не лише для збереження, а й для примноження, - і тут починається самоідентифікація та самовираження.

На думку Катерини Карпенко, студентки І курсу напряму "Дизайн" Інституту мистецтв, для того щоб виглядати модно необхідно дотримуватись трьох головних принципів: комфорт, яскравість, мінімалізм.

Валентина Коцюба

ЛІТЕРАТУРА ЯК ХУДОЖНІЙ КОМУНІКАТОР

В рамках проведення Фестивалю науки, кафедра української літератури і компаративістики Гуманітарного інституту провела дискусію щодо ролі і місця художньої літератури в інтермедіальному вимірі. Обговорено питання наукового та емоційно-естетичне сприйняття літератури, поглиблення полікультурної компетентності та розуміння специфіки літератури в царині мистецтв.

Творча зустріч та науково-практичні презентації студентських проектів порушували тематику українського поетичного кіноматографу, музично-вокальних версій віршів Л. Костенко та В. Cтуса.

Учасникам зібрання свій талант продемонстрував майстер вишивки, автор «Вишитого Кобзаря» Іван Рябчук. Спочатку Іван Іванович вишив портрет Тараса Шевченка і вірш «Заповіт». Далі на полотні з’явився вірш «Думи мої», згодом– «Тече вода». Нині в доробку автора понад сорок вишитих поезій з «Кобзаря» Тараса Шевченка. Ці роботи обрамлені оригінальними орнаментами і мереживом.

«Чоловіків, які вишивають, не так уже й мало. Але я не знаю чоловіка чи жінку, які б вишили в такій кількості поезії Кобзаря» - говорить директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський.

ІНТЕЛЕКТ ТА СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ

В рамках Фестивалю науки Університету Грінченка кафедра реклами та зв'язків з громадськістю Гуманітарного інституту провела круглий стіл з питань соціальних комунікацій у сучасній Україні. Зокрема представлено можливості інфоресурсу Фонду Президентів України. Також презентовано можливості професійної комунікації на платформі Української бібліотечної асоціації.

Людмила Галаган, директор Фонду Президентів України НБУ ім. Вернадського вважає, що у першу чергу до дискусії про проблеми соціальних комунікацій слід залучати студентів, молодь. Бо саме молоді люди можуть тверезо оцінити сучасні виклики, які стоять перед науковцями.

Оксана Бояринова, голова Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації зазначає, що сучасна бібліотека - це майданчик для обміну досвідом між фахівцями, а також можливість культурного та інформаційного збагачення для користувачів бібліотеки.

Олена Воскобойнікова-Гузєва, професор кафедри реклами та зв'язків з громадськістю вважає, що особистий успіх кожної людини залежить саме від уміння якісно та ефективно комунікувати. Тому питання соціальної комунікації у сучасній Україні більш ніж актуальне.

БІБЛІОТЕКА ТА УНІВЕРСИТЕТ ЯК СПІЛЬНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ОСВІТИ

З нагоди Дня науки відділи інформаційно-бібліографічної діяльності і наукової реферативної та аналітичної інформації у сфері освіти Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського спільно з кафедрою історії та теорії педагогіки Університету Грінченка провели засідання на тему "Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку освіти і науки". Якщо простіше - учасники шукали рецепт ефективної взаємодії університету та бібліотеки як науково-дослідницьких установ.

Учасники зустрічі переконані, що бібліотека та університет -  є публічними платформами класичного знання - вони стратегічно пов'язані та взаємозалежні. Роль наукових бібліотек не варто недооцінювати, бо вони є інформаційними центрами розвитку освітянської галузі. Зокрема, науково-педагогічна бібліотека ім. Сухомлинського, займається не лише збереженням і розвитком педагогіко-психологічного фонду чи науково-дослідницькою роботою, а й спрямовує діяльність шкільних бібліотек, яких в Україні 18 тисяч.

На думку Людмили Хоружої, завідувача кафедри теорії та історії педагогіки Університету Грінченка, професора, доктора педагогічних наук,  співпраця бібліотеки та кафедри - це органічна потреба. Зокрема, пані Хоружа зазначає: "Ми постійно думаємо над тим, як змінювати зміст наших дисциплін, оновлювати літературу, які нові форми впроваджувати у навчальний процес. Цього можна досягти, якщо об'єднати зусилля не тільки з бібліотекою, яка є у нашому університеті, а взагалі з бібліотекою як науково-дослідницькою педагогічною установою".

У свою чергу директор Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського, професор, доктор педагогічних наук Лариса Березівська вважає, що головне завдання галузевої бібліотеки - це оперативне наближення користувача до необхідних джерел. Не менш важливою є культурно-просвітницька робота з аудиторією різних вікових груп.

 В Україні функціонує чотири наукові бібліотеки: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААНУ, Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника та Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О. Сухомлинського. Якщо говорити про  бібліотеку Сухомлинського, то вона галузева - науково-педагогічна. Дослідження її співробітників спрямовані на інформаційне забезпечення розвитку освіти та педагогічної науки в цілому. У такій бібліотеці концентрується галузева література, що зручно для фахівців саме означеної галузі. Зокрема, у бібліотеці Сухомлинського - 600 тисяч документів. Але з іншої сторони, таким бібліотекам складніше виживати в нинішніх умовах, бо грантодавців цікавлять більше публічні бібліотеки, а галузевими, науковими мають опікуватися університети та інші наукові інституції, до яких належать такі бібліотеки.

Науковці та викладачі не даремно зорганізували захід із назвою "Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку освіти і науки". Це своєрідний прецедент, спрямований залучити й інших учасників освітнього процесу до діалогу, а також можливість підвищити свою інформаційну культуру, познайомитись із різноманітною діяльністю бібліотеки зсередини.

Валентина Коцюба

ДИТЯЧИЙ ЗОРЕЦВІТ ОБОЛОНІ

   В Університеті Грінченка пройшла яскрава виставка «Від творчого вихователя – до творчої дитини». Експозицію було представлено в рамках фестивалю «Дитячий зорецвіт Оболоні». А головними героями цієї виставки були дітки наймолодшого дошкільного віку. Весь четвертий поверх головного корпусу був прикрашений роботами малечі та її вихователів. Були представлені різноманітні методики навчання та безліч майстер-класів. Працівники дошкільних навчальних закладів мали змогу обмінятися досвідом виховної роботи та представити власні авторські розробки. Це розмаїття вражало як дітей, так і їх батьків. А як це було, дивіться у нашому відео-звіті.

ГРІНЧЕНКО В ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ

В Університеті Грінченка триває процес оцифрування оригінальних творів українського письменника та педагога Бориса Грінченка, які були надані Національною історичною бібліотекою України.
"Впродовж багатьох років бібліотеки накопичували, зберігали і поширювали знання в суспільстві. Університетські бібліотеки активно розпочали оцифровувати свої наукові, культурні та історичні надбання. Осторонь цього процесу не залишилась і наша бібліотека, - стверджує директор бібліотеки Університету Грінченка Вікторія Зотова. - Бібліотека Університету Грінченка буде і надалі продовжувати співпрацю з Національною історичною бібліотекою в плані оцифрування творчої спадщини Бориса Грінченка. В планах бібліотеки також і оцифрування власних документів, які зберігаються в музеї нашого університету, зокрема, дитячої літератури, яку писав Грінченко для своїх дітей".

На сьогоднішній день оцифровано та розміщено на сайті Бібліотеки Університету Грінченка 6 книг Бориса Грінченка:
1) "Привітаннє Ганнї Барвінок" (1900 р.)
2) "Пысання" ІІ том (1905 р.)
3) "А.М. Кулишъ" (1901 р.)
4) "Миротворці. Жарт на одну дію" (1910 р.)
5) "Братства" (1907 р.)
6) "Оповидання про Євгена Гребінку" (1902 р.)
"Комп'ютерні технології допомагають зберегти документи, які не можна зараз дати на користування широкому загалу людей в оригіналі, тому що вони вже мають не той вигляд. Оцифрування дає змогу подивитися на матеріали, які неможливо взяти в руки", - наголошує Тамара Ростовцева, завідувач відділу інформаційних технологій бібліотеки.
Надалі планується оцифровувати не лише твори Бориса Дмитровича, а й оригінальні словники української мови та інші посібники, що були видані впродовж XX століття.

Нагадаємо, в листопаді 2016 року в Національній історичній бібліотеці України відбулося відкриття виставки "Мова - це глибина тисячоліть", на якій було представлено видання з фонду відділу депозитарного зберігання НІБУ, які розкривають теми з історії походження української мови і можуть бути об’єктом наукового інтересу для дослідників українського мовознавства, книгознавців, а також для широкого загалу.