Події

Можливості підходу до художнього перекладу потрібно розширювати, - письменник СЕРГІЙ ТКАЧЕНКО

"Можливості підходу до художнього перекладу потрібно розширювати, це допоможе збагатити твір", - на цьому наголосив письменник, перекладач і науковець Сергій Ткаченко під час зустрічі зі студентами в рамках днів науки в Гуманітарному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка.

«А щоб розуміти літературу, важливо мати багато знать. Переклад – це складна та відповідальна робота, тому знання з культури та історії відповідної епохи допоможуть правильно передати атмосферу того часу, про який йдеться у творі», - сказав перекладач.

Під час лекції С.Ткаченко зупинився на трьох тезах:

-         -  Переклад – універсальне явище культури, він пронизує всі сфери творчої діяльності людини

-         -  Сама література є явищем культури. Тому розуміння літератури неможливо без розуміння її зв’язків з іншими видами мистецтв.

-         -  Художній переклад завжди є результатом впливу інших мистецтв

Сергій Ткаченко охарактеризував переклад як глобальне явище, розкрив секрет якісного перекладу твору та розповів, яким має бути художній переклад у майбутньому.

Завідувач кафедри світової літератури Юрій Ковбасенко торкнувся проблеми багатовимірності та варіативності перекладів одного і того ж тексту, і пояснив, чим відрізняється хороший переклад від поганого.  

 


ВІКТОР ОГНЕВ`ЮК: « Завдання сучасного педагога – навчити користуватися знаннями»

Завдання сучасного педагога – навчити користуватися знаннями, а не просто передавати їх. На цьому наголосив ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев`юк під час Міжнародної науково-практичної конференції «Компетентнісно зорієнтована освіта: якісні виміри».

«Ми звикли до того, що вчитель дає учням готові висновки, а потрібно, щоб учні самі до цього дійшли. Час змінює підходи. Є конфлікт між новим поколінням і педагогами. Сьогодні знань дуже багато. Тому завдання сучасного педагога - навчити дітей ними користуватися, а не передавати їх», - вважає професор.

 

 

Учасники зібрання провели науковий дискурс «Розвиток вищої освіти в Україні та Польщі: від національних традицій до європейських стандартів» за участю зарубіжних колег.

Ректор Вищої педагогічної школи Спілки Польський вчителів професор Стефан Мешальський виділяє дві глобальні проблеми вищої школи. Це підвищення якості освіти та співпраця з роботодавцями. Але пропонує не розглядати вищу освіту лише в аспекті забезпечення ринку праці фахівцями.

  Конференція організована Київським університетом імені Грінченка, за сприяння Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м.Варшава, Республіка Польща) та Благодійного фонду сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка.

В рамках заходу також відбулося нагородження грамотами студентів-переможців Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, Всеукраїнської студентської олімпіади 2014-2015 н. р. та їхніх наукових керівників.

АСТУДІЯ ЗАПУСТИЛА ІНТЕРАКТИВНУ АУДИТОРІЮ

АстудіЯ в рамках Днів Науки презентувала нову форму навчання. З допомогою інтерактивної аудиторії учасники заняття мали змогу побачити знімальний процес з середини. Студенти першого курсу спеціальності «Журналістика» спостерігали за багатокамерною зйомкою в режимі прямого ефіру, поціновували та критикували колег. А викладач з телевиробництва Маряна Ангелова виправляла помилки просто під час запису.

 

Перший науковий студентський телеквест «ЛІТ-project» проходить випробування на міцність. Його мета – зробити наукове дослідження цікавим, а його результати показати на екрані у формі телепередачі. Сьогодні в студії записували вже другу програму – «Гоголь. Птах рідкісний». За правилами гри чотири команди презентували тези свого наукового дослідження. Так, Ангеліна Ломакіна та Світлана Калантиренко за доказами поїхали до Ніжина і вони стверджують, що Микола Гоголь не лише російський письменник. «Гоголь – українець», - переконані дівчата.

Візуалізована презентація тези повинна тривати не довше 10 хвилин. І практично всі гравці вклалися в цей регламент. Далі виступи команд будуть оцінювати експерти-літературознавці та самі глядачі. АстудіЯ планує створити окрему сторінку для глядацького інтернет-голосування. Ознайомитися з правилами гри можна тут…. А долучитися, зареєструвавшись в студентського продюсера проекту Валентини Коцюби. Попереду дослідження особистості Василя Симоненка та Михайла Коцюбинського.

Першу програму про багатогранну особистість патрона нашого університету Бориса Грінченка можете знайти на каналі Астудія університету Грінченка. Долучайся!

Розумні предмети порозумнішають і студенти також!

«В майбутньому всі предмети ставатимуть «розумнішими».  В рамках концепції розумних речей ті об’єкти,  якими ми користуємося зараз і які ще не «розумні», незабаром «порозумнішають». Практично всі ці речі матимуть невеличкі пульти керування і будуть під’єднані до зовнішнього світу», – зазначив представник адміністрації проекту DesIRE Дірк Ван Мероде. 12 травня він відвідав Київський університет ім. Бориса Грінченка під час урочистого відкриття лабораторії вбудованих систем, яке відбулося у рамках візиту моніторингової комісії Erasmus +.

 «Завдяки таким системам студенти матимуть змогу  втілювати свої розробки та досліджувати проекти дистанційно.  В лабораторії знаходитиметься усе необхідне для роботи комп’ютерне оснащення, З-D принтери, міні моделі вбудованих систем», – розповів Богдан Грицеляк, заступник завідувача НДЛ інформатизації освіти з питань проектування Web-систем Київського університету імені Бориса Грінченка.

Детальніше:

Ось ми і створили першу Грінку!

 

Ось ми і спекли першу Грінку!
Грінка - це кумедний відеоролик-скетч.
Все, що вас оточує, може стати темою Грінки: яскраві емоції, події, пригоди, враження, почуття...
Створити її може кожен охочий!
ВАЖЛИВО - спечена Грінка має бути не більше 1 хв!
Нумо пекти Грінки разом з Астудією!

Цікавому навчанню в школах бути!

 

Як вдосконалити управління загальним навчальним закладом? Перетворити директора-диктатора у сучасного лідера-модератора.

Таке рішення запропонували директори київських шкіл на вже традиційному круглому столі "Стратегії розвитку столичної освіти", який організовує у Київський університет імені Бориса Грінченка. 

Віктор Огнев'юк, ректор університету Грінченка, визначив головну проблему сучасної шкільної освіти - це нецікаве навчання для дітей і незацікавленість вчителя в своїх результатах. Єдине рішення - змінити підхід до навчання у загальній середній освіті.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що варто відійти від класичних стандартів класно-урочної системи. Натомість створити для учнів мобільну особисту навчальну програму, а вчителів мотивувати не лише морально, а й матеріально.

Одним з ефективних методів для досягнення цієї мети є лідерство служіння - виховання на власному прикладі нових успішних керівників сучасних шкіл.

 

 

"Абзац!" в Київському університеті імені Бориса Грінченка

"Сухі новини - вже не цікаво. Людям потрібні емоції. Необхідно не лише інформувати людей, а й розважати", - зазначив відомий журналіст, креативний продюсер і ведучий проекту "Абзац!" на Новому каналі Михайло Шаманов. Під час майстер-класу "Як побудувати кар'єру в медіа" зі студентами Київського університету імені Бориса Грінченка він поділився власним журналістським досвідом та розповів як потрапив в медіа-сферу.

 

                              
                                                        
Журналістом можна працювати і без фахової освіти. Головне - практика і досвід. Сучасна журналістика стрімко змінюється. Класична схема подачі новин трансформується у новий формат, який має відображати людські емоції.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про нас Події